ссылка на стр. Паралімпійський рух в Україні   ссылка на стр. Дефлимпийский спорт
Головне меню
Головна
Паралімпіада2018
Новини
Відеоновини
Події
Статті
Пошук
Посилання
Контакти
Відеогалерея
Фотогалерея
Спорт інвалідів України
Паралімпійський
Дефлімпійський
Факти з історії спорту
Наші спортивні об'єкти
Національний центр
Західний центр
Тендери
Законодавство
Законодавчі акти
Пошук
Календар новин
Липень ( 2018 ) :
ПнВтСрЧтПтСбВс
1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
<< Поперед. Наступ.>>
До нас завітали

free counters

Live Traffic Feed
Олена Юрковська Надіслати електронною поштою
08.11.2008

ЗОЛОТА ЮРКОВСЬКА – ГОРДІСТЬ УКРАЇНИ

Рекорди, котрі встановила Україна на ІХ зимових Паралімпійських іграх – не закінчуються навіть тоді, коли останній спортсмен пересікає фінішну стрічку останнього старту

Там, на церемонії закриття Білої Паралімпіади, Оленці Юрковській, самій "золотій дівчинці" збірної України, представниці Київщини, вперше в історії нашої команди буде вручена сама справжня золота паралімпійська медаль.
І справа зовсім не в тому, що це медаль із 75 грамів чистого золота. Цей успіх Олени Юрковської – велика перемога всього колективу української спортивної  паралімпійської дружини. Ця спільна праця є складовою успіху – чотирьох золотих, однієї срібної і однієї бронзової нагород.
Визнання міжнародним паралімпійським комітетом досягнень симпатичної україночки, яка так блискуче виступила і в біатлоні, і в лижних гонках – це прояв її бойового характеру  та прекрасної спортивної майстерності. 
Довгим був шлях нашої землячки на п’єдестал. В Солт-Лейк-Сіті Олена лише один раз зуміла піднятись на другу щаблинку п’єдесталу, й тричі її нагороджували почесною бронзою.
За останнє чотирьохліття вона виросла в прекрасного майстра і справжнього лідера збірної. Вона багато у чому є прикладом для своїх подруг і тим маячком, до якого варто прагнути. Це намагається робити багато хто, але краще всього виходить у подруг по збірній.
Радісно усвідомлювати, що українська команда з честю пронесла над планетою прапор, вручений Президентом України, а Оленка Юрковська, на котру так надіялись всі вболівальники на Батьківщині, оправдала їх високу довіру.
Сьогодні, фінішувавши другою, вона "розстроїлась". Хотілось бути першою...
А раз так, то значить у Олени ще є нові задачі, а разом з їх вирішенням будуть і нові золоті медалі.
Ми від усієї душі поздоровляємо Оленку з грандіозною перемогою всього українського паралімпійського спорту. Ми гордимося тим, що заслужена нагорода буде вручена людині, яка так багато зробила для нашої спільної перемоги – Олені Юрковській!

19 березня 2006 року

 

ЮРКОВСЬКА, КВАТРО!

Четверте золото Юрковської

КВАТРО – по-італійськи чотири. Ця коротка фраза сьогодні лунала то тут, то там. Збентежена успіхом нашої красуні італійська преса просто замучила нашу українську журналістську братію та менеджерів у пошуках Юрловської. Всім хотілося взяти інтерв’ю у володарки чотирьох золотих медалей Білої Паралімпіади в Турині. А віднайти Оленку нелегко, навіть, важкувато. То її не відпускають строгі "специ", котрі просять дочекатись офіційного протоколу, потім везуть Юрковську на допінг-контроль і, ми всі знову  продовжуємо стійко чекати появи чотирьохкратної чемпіонки.
Яка із цих медалей сама важка?
Вони всі важкі. Але Оленка виокремлює біатлонне золото, де потрібна максимальна зосередженість. І сьогодні вона дуже переживала, тому що не знала всіх суперників, а ті що з'явились, могли просто обійти її завдяки своїм процентам.
 Але протокол був до тебе сьогодні милостивим. Ти бігла останньою, і всі суперники були перед тобою як на долоні. Плюс підказка всіх наших спеціалістів та тренерів. 
"Так, - говорить Олена. – мені це дуже допомогло. Я буквально вчора подумала про те, що було би дуже добре, якби я стартувала останньою. Доганяти завжди легше. Удача посміхнулась. У стартовому листі я була останньою..."
 -  А на п’єдесталі – першою. Оленка, в’язкий сніг на сонці та слизький у тіні не збив тебе з правильного ритму? Де було найважче?
 
- На затяжному підйомі та фініші, звичайно.
- Ну а тепер ти відчуваєш себе знаменитою спортсменкою?
- Поки що ні.
- А коли ж це відбудеться? Коли ти скажеш собі -  знаменита спортсменка!?
- Я же не бачу себе по телевізору.
- Але країна бачить. Сама кажеш, що не встигаєш доїхати до кімнати, а вже отримуєш вітальні "есемески".
- Зараз не про це. Попереду ще є гонки і хочеться в них показати хороший результат.
- Зичимо тобі удачі та нових медалей. Золотих.
-Дякую, я буду старатись.

А над стадіоном лунає Гімн України, і, знявши головні убори, всі піднімаються і повертаються лицем до нашого прапора. Прапор України - вище всіх стягів.
І це прекрасно!


 

ТАК ТРИМАТИ, ОЛЕНКO!

Сьогодні - золото до пари!

Другий день змагань у нашої збірної пішов по "гарно накатаній" лижні. Перший старт на суперкороткій дистанції в 2.5 км приніс ще одну золоту медаль.
Автор все той же – Олена Юрковська.
Ну що тут ще можна сказати? Просто клас! Молодець Олена!
Зі старту Юрковська виходила останньою, а тому чітко знала про те, як ідуть подруги. За графіком завжди трішки легше, хоча з характером Олени можна вигравати „золото“ під будь-яким номером. Вчора вона стартувала першою, сьогодні – останньою, а результат один – титул найкращої лижниці у своєму класі.
Але Юрковська як завжди стримана. Вся у собі. Хоча, звичайно, рада.
Це особливо відчувалося на п’єдесталі пошани. Перед тим, як судді назвали її ім'я, Олена весело плескала в долоні і посміхалася. Через декілька секунд прозвучало її прізвище, і Олена Юрковська стала володаркою другої золотої медалі у Турині!
Юрковська-лідер. 
На неї рівняються інші. 
Всім хочеться демонструвати високий рівень і повернутись на Батьківщину з медаллю. 
Олена хоч і запевняла нас, що золота нагорода для неї не самоціль, але, спостерігаючи за нею, такою радісною від успіху, важко віриться, що це саме так.
Два старти і два „золота“ – це прекрасно. 
Звичайно ж, дома, коли вона сяде за стіл зі своїми рідними і близькими і буде, нікуди не поспішаючи, ласувати улюбленим  українським борщем, обов’язково розповість про те, як воно вигравалося, це важке паралімпійське „золото“.
Але це - потім.
А поки що.... Нині вона готується до нових стартів. Дуже хочеться сказати нашій красуні – так тримати, Оленко!
Сьогодні збірна України займає лідерські позиції разом з російською командою, але для того, щоб обійти північних сусідів, нам потрібно якомога частіше сходити на п'єдестал.

А найголовніше, щоб спортсмени в яскравих костюмах кольору державного прапору України завжди були на чільній сходинці п’єдесталу.
Уперед на шляху до п’єдесталу, бо він любить найкращих!

12 березня 2006 року

ЗОЛОТО ЛІДЕРА

Перший день змагань - перше золото!

Олена Юрковська  - істинний лідер сьогоднішньої збірної України. Навіть судді знають про це. Вони присвоїли їй перший номер. Інший би впав у паніку, мовляв, по мені будуть звіряти час всі інші, їм буде набагато легше, ніж мені.
Але Оленка – не та людина. У неї інші принципи. Нам чомусь пригадалась картинка з шоколадної цукерки – "А ну-ка отними!". 
Забрати у нашої Олени золоту медаль прагнули всі, але саме більше, що могли зробити – наблизитися. І все. Самим цікавим є той факт, що це все-одно зробили свої. А головна конкурентка з усієї багатонаціональної команди змагань просто зійшла з траси, не витримавши приголомшливого натиску красивої і сильної українки.
Оленка, мов із пісні Висоцького, рвонула "на десять тыщ как на пятьсот", але, на відміну від героя-невдачника, не "спеклась". Навіть сильний боковий вітер, який пошкодив її страхову серію, не збив Юрковську з чемпіонського шляху.
Як завжди, вона була зібрана і думала лише про перемогу. Вірно думала. І ще вірніше розподілила весь свій бойовий потенціал на дистанції.
Колись Юрковська говорила про те, що золото Паралімпіади для неї не самоціль. Може бути. Що вже тоді вона була впевнена у своєму успіхові? Напевно... Хіба ж можна запланувати золоту медаль? Але внутрішньо та фізично Оленка була готова до цього. ЇЇ насправді фантастичний темп, розкреслений сильними впевненими рухами лижних палок  - свідоцтво про наявність величезного потенціалу.
За всю нашу призову трійку дівчат і загальний успіх біатлонної команди хочеться висловити величезну подяку тренерам і всім тим, хто залишився "за кадром". Тим, хто готував лижі, стояв "по ту сторону" траси з готовністю в будь-яку хвилину прийти на допомогу.
Саме тому, настільки цінною і вагомою є золота нагорода Олени Юрковської, істинного лідера збірної України, з котрого всім хочеться брати приклад і добитись такого ж результату.
Вітер стихає. Сніг стає все піддатливішим для українських лиж. 
А досвід, знання і вміння нераз скажуть про те, що всі 4 роки міжсезоння команда трудилась на славу, аби гідно виступити на самому найвищому світовому форумі. 
Ми впевнені у цьому.


11 березня 2006 року

 
< Попередня   Наступна >