ссылка на стр. Паралімпійський рух в Україні   ссылка на стр. Дефлимпийский спорт
Головне меню
Головна
Паралімпіада2018
Новини
Відеоновини
Події
Статті
Пошук
Посилання
Контакти
Відеогалерея
Фотогалерея
Спорт інвалідів України
Паралімпійський
Дефлімпійський
Факти з історії спорту
Наші спортивні об'єкти
Національний центр
Західний центр
Тендери
Законодавство
Законодавчі акти
Пошук
Календар новин
Липень ( 2018 ) :
ПнВтСрЧтПтСбВс
1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
<< Поперед. Наступ.>>
До нас завітали

free counters

Live Traffic Feed
Сергій Хижняк Надіслати електронною поштою
08.11.2008

ПРАПОРОНОСЕЦЬ-МЕДАЛІСТ

Сьогодні - почесна бронза у доробку Хижняка

Сьогодні ми з великим задоволенням аплодуємо Сергію Хижняку. Молодець! Сказав-зробив.
Можна зрозуміти людину, якій Президент країни Віктор Ющенко вручив прапор України аби паралімпійська збірна з честю пронесла його через весь тернистий шлях боротьби, а сам прапороносець ще не виборов почесної медалі...
І ось тепер він усміхається. Є бронза!
Зрозуміло, що Сергій хотів би ще раз піднятись по рейтингових сходинках для нагородження, але що поробиш із впертим Костюком (все-таки свій!) і росіянином Кісільовим...
Але ще не вечір. Ми всі впевнені, що Хижняк ще не сказав свого головного слова. А йшов Сергій красиво. Перше коло 2,5 км пройшов з кращим часом – 8.45.0 с, не збавив обертів і на другому колі – 17.44.4 с (знову найкращий результат!), а ось перед фінішем він зменшив швидкість і фінішував з запізненням у 32.2 с.
Шкода, особливо якщо і врахувати, що Сергій не зробив жодного промаху.
Звичайно, важко виступати в головній групі. Скажімо, той же Кісільов йшов двадцятим, а Костюк – двадцять четвертим. ...Сергію був присвоєний п’ятнадцятий номер...
Але все одно, попрацював наш прапороносець на славу! Свою і команди. І всі ми йому за це вдячні.
  

Варто зараз поговорити про арифметику... У збірної Росії 29 спортсменів і вибороли вони 16 медалей. Наша прекрасна дюжина набрала рівно таку ж кількість нагород італійської чеканки. Чи це не успіх?!
Звичайно, трішечки образливо за Морозова Влада, Смирнову Танечку, але це – спорт. Потрібно швидше перегортати сторінку і думати вже про нові старти. Ми всі впевнені, що все нашим спортсменам вдасться. Якщо вже їхали у Турин за медалями, то потрібно їх брати. В цьому немає нічого складного. Дівчатка, як елітному ресторані, розносять їх на розносах, а дяді в білосніжних плащах вішають ці медалі на шиї... Повний сервіс. Значить, став у чергу і отримав медаль. Головне, дочекатись свого часу.
Усміхнулись? Ось і добре...
Пам’ятайте, друзі, що ніякі перепони не зможуть відділити нас від вас. Ми всі вас дуже любимо і переживаємо за вас не менше вашого.
Розділяйте свою радість з нами. І нехай Бог допоможе всім нам.
Батьківщина слідкує за нашими виступами. А що ж, ви - найкращі, ніхто в Україні в цьому не сумнівається. Не вірите? Спитайте у Валерія Михайловича – у нього на "дроті" уся країна.

14 березня 2006 року

 

 
< Попередня   Наступна >