ссылка на стр. Паралімпійський рух в Україні   ссылка на стр. Дефлимпийский спорт
Головне меню
Головна
Паралімпіада2018
Новини
Відеоновини
Події
Статті
Пошук
Посилання
Контакти
Відеогалерея
Фотогалерея
Спорт інвалідів України
Паралімпійський
Дефлімпійський
Факти з історії спорту
Наші спортивні об'єкти
Національний центр
Західний центр
Тендери
Законодавство
Законодавчі акти
Пошук
Календар новин
Липень ( 2018 ) :
ПнВтСрЧтПтСбВс
1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
<< Поперед. Наступ.>>
До нас завітали

free counters

Live Traffic Feed
Валерій Сушкевич: Україна продовжує залишатися лідером паралімпійського руху Надіслати електронною поштою
Написав Прес-служба НКСІУ   
13.12.2011

399942_200.jpgУ вихідні в Пекіні відбулася XV Генеральна асамблея Міжнародного паралімпійського комітету (IPC), у роботі якої взяло участь близько 400 представників більш як 100 національних паралімпійських комітетів, міжнародних організацій, спостерігачів.

 

Про участь у цьому заході, що проходить раз на 2 роки, та найближчі плани українських паралімпійців в інтерв'ю кореспондентові УКРІНФОРМу розповів голова Національного паралімпійського комітету, народний депутат, глава Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Валерій Сушкевич.

- Валерію Михайловичу, про що йшлося на Генасамблеї та конференції, що відбулася в її рамках?

- Генеральна Асамблея зазвичай збирається напередодні вищого паралімпійського форуму, цього разу напередодні Паралімпіади у Лондоні 2012 року. На зустрічі ми обговорили регламентні промови, а також прийняли пропозиції, що надійшли від IPC. Як увертюра до ГА відбулася конференція. Чесно скажу, нам це було мало цікаво, тому що все, про що там говорилося для делегатів щодо навчання, щодо передачі досвіду, для нас вже давно пройдений етап. Ми сьогодні - лідери паралімпійського руху, і з ряду питань самі могли б розповісти багато цікавого, пов'язаного з тим, як треба працювати і в напрямі розвитку видів спорту, і щодо менеджменту, і щодо організації заходів.

- А чи хочуть у нас вчитися інші?

- Хочу поінформувати, що на конференції ряд провідних країн, я не хотів би їх називати, але це справді великі паралімпійські держави, попросилися до нас з візитами офіційних делегацій, і урядових, і неурядових, з проханням повчитися працювати у України. Вони хочуть подивитися все, що пов'язано з моментами, які вивели нас у лідери. Їх цікавить система, рівень і варіанти адміністрування, система підготовки національних команд, взаємозв'язок громадянського суспільства у цій сфері - федерацій, Національного паралімпійського комітету - з центральними і регіональними органами влади. Тобто весь комплекс питань, який може впливати на унікальний результат.

- Напевно, зарубіжні спеціалісти захочуть відвідати і базу підготовки в Євпаторії?

- Звичайно, дуже багато розмов про нашу паралімпійську базу в Євпаторії. Але не тільки. Багатьом вже стало відомо, що ми будуємо зимову паралімпійську базу в Карпатах, у Турківському районі Львівської області.

На моє переконання, карпатська база - це єдиний об'єкт, який реально готується до того, щоб претендувати на участь у тендері на проведення Зимових Олімпійських і Паралімпійських ігор 2022 року. За останні півтора року відтоді, як Україна визначилася, що претендуватиме на прийняття зимових Ігор, фактично лише ми ведемо якусь підготовчу роботу. Національний паралімпійський комітет разом з деякими держінституціями, зокрема Мінспорту, створили в Карпатах 2 траси - крос-кантрі та біатлонну. У цей час вони єдині, які можуть бути сертифіковані як міжнародні, олімпійські та паралімпійські. Більше таких зимових трас в країні немає.

- Розповіжте детальніше, будь ласка.

- Перша черга бази вже почала функціонувати, за півроку до Ванкувера. Зараз прийматимуться друга і третя черги. Там вже є штучне озеро, є інфраструктура обслуговування зимових трас, є дві невеликі функціонуючі готелі, закінчується будівництво більшого готелю. Сьогодні база може розмістити близько 100 чоловік, наступного року додасться ще 350 місць.

Буквально минулої п'ятниці на всіх трасах нашого центру вперше було включено обладнання і почала працювати установка штучного снігу. З початку цього тижня починається заїзд нашої резервної команди спортсменів-лижників (основний склад знаходиться у Норвегії на зборах, де бере участь у Кубку світу).

- Будівництво здійснюється власними силами чи з залученням іноземних спеціалістів?

- Будуємо повністю своїми силами. Але, розуміючи, що ми повинні врахувати міжнародний досвід, одними із співучасників проектування всіх трас запросили спеціалістів із Санкт-Петербурга, які зараз роблять траси до Сочі-2014. Крім того, на етапі розробок були залучені експерти міжнародної федерації біатлону і лижного спорту, які побували на місці ще до прокладення. Самі траси будувалися з дуже серйозним міжнародним супроводом з боку цих міжнародних федерацій.

- Хто здійснює фінансування?

- Фінансування йде з Держбюджету і з боку Національного комітету спорту інвалідів України.

- І коли ви плануєте приймати у себе іноземних візитерів-колег із зацікавлених паралімпійських комітетів?

- Дещо важко у цьому розібратися з точки зору визначення дат візитів, оскільки дуже напружений графік, пов'язаний з підготовкою до паралімпійських ігор, до участі в Євро-2012.

Не всі знають, що Національний паралімпійський комітет України є партнером УЄФА по дуже незвичному проекту "Футбол без бар'єрів" або "Футбол без кордонів", "Футбол для всіх". Такий девіз УЄФА. У мене ще в Кардіфі, коли тільки визначалася ситуація щодо Євро-2012, відбулися зустрічі з Мішелем Платіні.

- Як йде підготовка національної збірної до Лондона?

- Відразу хочу ззаначити, що це непростий рік з точки зору можливостей держави фінансувати соціальну, гуманітарну сферу. Є певна проблемність і в тому, що стосується підготовки національних команд з видів спорту. Проте можу заявити, що на сьогоднішній день національна паралімпійська команда України, яка буде плануватися до виїзду в Лондон, буде рекордною за кількістю. Такої великої команди за всю історію участі України в паралімпійських іграх не було. Це буде більш як 220 чоловік. Точніше сказати не можу, оскільки ще йде кваліфікаційний процес, ще визначаються ліцензії.

- У скількох видах змагатиметься наша команда?

- У принципі відомо, у скількох видах спорту братимемо участь, але я забобонна людина: доки немає всіх ліцензій - промовчу. Практично у всіх напрямах ми збільшимо своє представництво. Скажу ще, що у нас з'являється новий вид спорту: ми претендуємо на участь у велоспорті, це буде наш дебют. У нас дуже класно прорвалися у кваліфікаційний процес наші дівчата-волейболістки. Вперше за всю історію існування українського паралімпійського спорту жіноча команда з волейболу сидячи стала чемпіоном Європи (Континентальний кубок з волейболу сидячи серед жіночих команд проходив на Євпаторійській базі підготовки спортсменів-паралімпійців з 3 по 11 вересня цього року). Це просто сенсація. Ця команда пройшла найважчий шлях. Цей успіх мене дуже радує, оскільки сьогодні жінці з інвалідністю відбутися у спорті дуже важко. Моє переконання, що взагалі жінці набагато важче, якщо вона має інвалідність і живе в нашій країні.

- Україна здивувала дуже багатьох, показавши феноменальний результат у Пекіні. Нелегко підтримувати статус...

- Нам буде дуже важко утримати позиції, які ми завоювали в Пекіні. Те, що ми були у четвірці найсильніших країн світу, було унікальним, феноменальним результатом. Україна вийшла в лідери, не маючи на те жодних підстав, жодних передумов, нічого, що гармонізувало б із ситуацією в країні, з її можливостями, з її становищем у світі та Європі.

Адже Україна сьогодні часто звучить як кризова держава у всіх відношеннях, вона на вустах у всіх з точки зору тих проблемних ситуацій, які виникають. У цих умовах показати такий результат, який показала українська паралімпійська команда, - це дивує досі. Я тут на Генасамблеї зустрічав представників країн, керівників IPC, і вони мені жартома говорили про "нескромність" України у цьому значенні.

Разом з тим, Україна хоча й "вискочила", але показує стабільну тенденцію. Починаючи з Атланти, де ми брали участь вперше, і всі подальші паралімпіади, і зимові, і літні показують, що випадковості не спостерігається. У Пекіні 2008 року ми були четвертими, у Ванкувері 2010 - третіми. Є системні речі, які говорять про те, що Україна досягла унікальних результатів у розвитку паралімпійського спорту.

Однак є у популярності і ще один аспект: якщо український атлет-паралімпієць виходить на старт та ідентифікує себе як представник країни, який претендує на результат, йому відразу приділяється дуже велика увага. Така велика, що є іноді й проблема суддівства, і з боку ставлення служб, які працюють з нашими командами. У спорті завжди є суб'єктивний чинник, і часто щодо лідерів успіх працює на негатив, на проблемність. Це є і у великому спорті, і в паралімпійському. Тому я дуже переживаю з приводу того, як воно буде у Лондоні.

- Кілька років тому китайські функціонери побувала на євпаторійській базі і багато чого запозичили в плані досвіду. Перед Паралімпіадою у Пекіні українська команда була єдиною, якій приймаюча сторона дозволила провести підготовку у себе на базі. Як зараз розвиваються відносини з китайськими колегами?

- З китайською стороною у нас дуже хороші відносини, постійно тримаємо зв'язок. У мене стабільні контакти з посольством КНР, дуже ділові. Я вважаю, що Китай - та країна, яка змогла приділити на державному рівні дуже велику увагу цьому напряму. Китай підкреслено уважно ставиться до цього напряму спортивної діяльності. Ця увага зведена у ранг державної політики. Цим вони мені дуже нагадують наші дії в Україні.

- Чи впливає якось розвиток спорту інвалідів на загальний стан цієї категорії населення у нашій країні?

- Результати наших паралімпійців на сьогоднішній день дуже впливають на момент підтримки розвитку рівних прав, рівних можливостей і соцзахищеність інвалідів з точки зору розвитку законодавчої бази, правових аспектів у країні. Хотілося б підкреслити, що Україна однією з перших підписала і ратифікувала Конвенцію ООН з прав інвалідів. На моє глибоке переконання, це теж пов'язано з успіхами паралімпійців.

У загальнолюдському сприйнятті, якщо людина без обох ніг, незряча, підіймає прапор своєї держави за рубежем, а в своїй країні глибоко обмежена у правах, не захищена, то, погодьтеся, цей дисонанс очевидний і для влади, і для суспільства.

При всьому цьому не можна не визнати, що Україна, як би це м'якше сказати, не дуже європейська держава з точки зору всіх реалій і стандартів. Ми не завжди виконуємо рекомендації Ради Європи, будучи її членом, крім того в якій ми цього року вперше за 20 років головували. Зокрема, я б сказав, що ми дуже сумно виконуємо план дій РЄ 2006-2016 рр. щодо людей з інвалідністю. Якщо подивитися на рівень виконання цього плану для членів Ради Європи, то з жалем можна констатувати, що ми ці рекомендації не виконуємо.

Однак я ще раз підкреслюю, що Україна продовжує залишатися лідером паралімпійського руху.

Ольга Танасійчук, Укрінформ, http://www.ukrinform.ua/ukr/order/?id=1062998

 
< Попередня   Наступна >