ссылка на стр. Паралімпійський рух в Україні   ссылка на стр. Дефлимпийский спорт
Головне меню
Головна
Паралімпіада2018
Новини
Відеоновини
Події
Статті
Пошук
Посилання
Контакти
Відеогалерея
Фотогалерея
Спорт інвалідів України
Паралімпійський
Дефлімпійський
Факти з історії спорту
Наші спортивні об'єкти
Національний центр
Західний центр
Тендери
Звіти
. $database-
Законодавство
Законодавчі акти
Пошук
Календар новин
Грудень ( 2018 ) :
ПнВтСрЧтПтСбВс
12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
<< Поперед.
До нас завітали

free counters

Live Traffic Feed
РЯТУЙМО РАЗОМ!
Благодійний проект
Календар спортподій
. $database-
Спортивні рекорди

 

Спонсори
 

    


  

  

    

  

  

  

Медiа-партнери

ІНТЕРНЕТ-ВИДАННЯ ОБОЗРЕВАТЕЛЬ


bigmir.net


isport


convergo


Луверс


Партнери

lifecell

Права людей з інвалідністю - не стереотип благодійності, а права людини! Надіслати електронною поштою
Написав Прес-служба НКСІУ   
15.06.2012

dostup.jpgНас, людей з інвалідністю з різних областей України, надзвичайно обурила публікація в інформагенції УНІАН від 13.06.2012  «Дев’ятьом інвалідам на візках відмовили у доступі на матч…»(постійна адреса статті: http://health.unian.net/ukr/detail/235172)

 

Ми хотіли би звернутись до так званих організаторів описаної в цій публікації акції: «Спробуйте зрозуміти у тих поясненнях, які ми зараз надамо, що ви зробили!»

 

Напевно, в іншій державі нікому б і на думку не спало  без квитків заявитись чи то на футбольний матч, чи то до театру і вимагати (саме вимагати!) щоб його пропустили тільки через те, що він - з інвалідністю.

Протягом багатьох років в Україні ми, люди з інвалідністю, та наші громадські організації виборюємо своє право на життя у суспільстві на рівні з іншими.

 

Ми заявляємо про свої рівні права, намагаємось долати стереотипи здорових, «інвалід - це не жебрак», нам не потрібні жалість та співчуття, а тим більше милостиня.

 

Конвенція ООН про права інвалідів (її згадує автор статті) наголошує, що держава має вживати усіх належних заходів для забезпечення інвалідів доступу нарівні з іншими до фізичного оточення, до транспорту, до інформації та зв’язку. Ці заходи включають виявлення й усунення перепон  і бар’єрів, що перешкоджають доступності (цитата із Конвенції).

 

Рівність, про яку йдеться в Конституції України та Законі України «Про захист прав споживачів» - це якісна послуга за адекватну ціну. І це міжнародна практика.

 

Якщо говорити про Євро-2012,  потрібно сказати, що фізичний доступ до стадіонів та інфраструктури в Україні було забезпечено поки-що на певному рівні. Зокрема, місця для паркування авто вболівальників з інвалідністю, спеціально пристосовані місця на стадіонах для вболівальників, що пересуваються за допомогою візка та їх супроводжуючих, спеціальні аудіо описові коментарі для незрячих вболівальників (що є взагалі новинкою для України), пристосовані туалетні кімнати, доступні заклади харчування – це все  власне і є ознакою належної якості послуги.

 

Адекватна ціна: квитки на всі матчі Євро-2012 на місця для людей з інвалідністю продавались за номінальною вартістю, крім того місця для супроводжуючих надавались безкоштовно. До речі, квитки для людей з інвалідністю продавались у вільному продажі в мережі Інтернет, більше того, УЄФА продавало квитки дійсним громадським організаціям інвалідів.

 

Дуже прикро, що серед нас є ті, хто примітивно трактує поняття «доступність» та «безперешкодний доступ» як тотальну безкоштовність, тотальну благодійність.

 

Боротьба з дискримінацією за ознакою інвалідності, за рівні права і можливості це не боротьба за те, щоб давали усе на принципах благодійної допомоги! Цього немає ні в світі, ні в Європі по відношенню до громадян з інвалідністю.

 

Вимагаючи рівних прав та рівного ставлення, ми маємо пам’ятати про нашу людську гідність і самодостатність.

 

Інакше, в нашому суспільстві ще довго інвалідність буде  розглядатись як необхідність доброчинності, а людина з інвалідністю так і залишиться в стереотипі сприйняття пасивного отримувача благодійної допомоги. 

 

А це істотним чином суперечить нашим правам як повноцінних, повносправних громадян українського суспільства!!!

 

Ярослав Грибальський, інвалід І групи, пересувається у візку, м. Львів;

Олег Полозюк, інвалід І групи, пересувається у візку, м. Київ,

Володимир Азін, інвалід І групи, пересувається у візку, м. Київ,

Олег Лепетюк, інвалід І групи, тотально незрячий, м. Харків.

 

 

 
< Попередня   Наступна >