ссылка на стр. Паралімпійський рух в Україні   ссылка на стр. Дефлимпийский спорт
Головне меню
Головна
Паралімпіада2018
Новини
Відеоновини
Події
Статті
Пошук
Посилання
Контакти
Відеогалерея
Фотогалерея
Спорт інвалідів України
Паралімпійський
Дефлімпійський
Факти з історії спорту
Наші спортивні об'єкти
Національний центр
Західний центр
Тендери
Законодавство
Законодавчі акти
Пошук
Календар новин
Жовтень ( 2018 ) :
ПнВтСрЧтПтСбВс
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
<< Поперед. Наступ.>>
До нас завітали

free counters

Live Traffic Feed
РЯТУЙМО РАЗОМ!
Благодійний проект
Календар спортподій
. $database-
Спортивні рекорди

 

Спонсори
 

    


  

  

    

  

  

  

Медiа-партнери

ІНТЕРНЕТ-ВИДАННЯ ОБОЗРЕВАТЕЛЬ


bigmir.net


isport


convergo


Луверс


Партнери

lifecell

Валерій Сушкевич: «На Львівщині з’явиться унікальний центр паралімпійської підготовки» Надіслати електронною поштою
08.10.2008
Валерій Сушкевич:  «На Львівщині з’явиться унікальний центр паралімпійської підготовки»У XIII Паралімпійських іграх брали участь понад 4 тисячі спортсменів із 147 країн світу, і з них лише 69 здобули нагороди. 

Pезультат України — 74 медалі (24 – золотих, 18 – срібних, 32 – бронзових), безумовно, був сенсацією. Ознакою Паралімпіади-2008 був колосальний вал рекордів. Надзвичайні результати показували спортсмени-паралімпійці з усіх країн світу. Лише українські спортсмени встановили 22 світові та паралімпійські рекорди!

 

Уперше в історії українського паралімпійського спорту п’ять спортсменів-інвалідів подолали рубіж майстра спорту України серед … здорових спортсменів у плаванні: Максим Веракса, Олексій Федина, Сергій Кліпер, Данило Чуфаров і Андрій Калина, спортсмен без руки, який проплив вище стандарту майстра спорту і став чемпіоном Ігор. Понад половину українських нагород у Пекіні здобули плавці – представники улюбленого виду спорту президента Національного комітету спорту інвалідів України, народного депутата від БЮТ, голови Комітету з питань пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Валерія Сушкевича.

Він єдиний член парламенту, який пересувається в інвалідному візку (інвалід дитинства), з усіх парламентів пострадянських країн. Саме він дванадцять років тому створив та очолив цю структуру, оскільки сам своїм життям продемонстрував, чого можна досягти інваліду завдяки спорту. Був свого часу дворазовим чемпіоном СРСР з плавання.

У три роки маленький Валерій захворів на поліомієліт, потім боровся за своє життя, вижив, але одержав нерухомі ноги і зараз пересувається у візку. Усе своє життя він доводив, що може досягти усього. Фізичні вади не завадили Сушкевичу закінчити денне відділення фізико-математичного факультету Дніпропетровського університету, не пропустивши жодного дня через стан здоров’я. Очолюючи відповідний комітет Верховної Ради, він готує і ‛пробиває“ законопроекти, завдяки яким люди з обмеженими фізичними можливостями одержують у нашій країні усе більше прав.

- Напевно, для такого максималіста як ви рекорд наших паралімпійців у Пекіні не став несподіванкою?

- З перших днів Паралімпіади всі зрозуміли, що Україна буде мати високий загальнокомандний результат. Очікувалася принципова суперечка з росіянами та австралійцями. Якщо у нас у суспільстві говорять про комплекс меншовартості, то у наших паралімпійців з росіянами усе з точністю до навпаки – це вони визнають, що ми далеко попереду, і вчаться у нас. Олімпійський принцип – ‛головне участь, а не перемога“ – сьогодні не сприймається нашою збірною. Ми їхали туди за державні кошти, щоб показати той результат, який гідний Української держави. Ми стали четвертими за кількістю нагород, але з огляду на нашу чисельність і результат, нам немає рівних.

- За четверте місце ми вели вперту боротьбу з австралійцями. Мало хто здогадувався, що це було суперництво не лише держав, а й батька з донькою...

- У мене троє дітей, і лише наймолодший син, якому лише трохи більше року, не працює в паралімпійському русі. Старший син Олександр у свої 30 років очолює наш унікальний Національний центр паралімпійської і дефлімпійської підготовки та реабілітації інвалідів у Євпаторії. А донька, 27-річна Наталка, справді вийшла заміж за австралійця, виїхала жити на його батьківщину, де вже за місяць розпочала працювати в системі паралімпійського спорту Австралії. Ми найбільше суперничали з ними на водних та легкоатлетичних доріжках, що й не дивно, адже там працюють два українські тренери за нашою ж системою підготовки. В останній день нам було важко, бо крім футболістів, більше на ‛золото“ ніхто не претендував, тож австралійці могли нас обійти, але, на щастя, відстали від нас на два ‛золота“.

- У плаванні та легкій атлетиці ми здобули левову частку нагород. Тож, можливо, у Лондоні-2012 наш потенціал саме в розширенні видів спорту, в яких ми могли б боротися за нагороди?

- Ми у плаванні треті у світі, четверті – в легкій атлетиці. Серед лідерів були найменшою за чисельністю командою. На Іграх у Лондоні ми повинні використати той потенціал, який маємо у дзюдо та інших силових видах спорту, стрільбі. Не спрацювали, скажімо, цього разу львівські стрільці з лука. У нас є потенціал для збереження своїх лідерських позицій. Наш плавець Дмитро Крижанівський на церемонії нагородження досить символічно передав приз 15-річній дівчині, яка має вже перемоги у своїй віковій категорії, тож за чотири роки претендуватиме на дорослі нагороди у Лондоні.

- У травні ви стали почесним доктором Львівського державного університету фізичної культури – першим в історії цього вузу. А у Пекіні Львівщина вітала свого першого в історії чемпіона Паралімпіади та й ще дворазового – Романа Павлика. Чи є тут якийсь взаємозв’язок?

- Свого часу я патронував створення в ЛДУФК спеціалізації ‛Паралімпійський спорт“. Я визнаю лідерство Львівського державного університету фізичної культури у сфері реабілітації інвалідів. Два ‛золота“ та ‛срібло“ Павлика – це лише початок, бо Львівщина найближчим часом ще більше інтегруватиметься у паралімпійський рух. У Турківському районі на Львівщині наступного року відкриється перший корпус унікального центру для зимових паралімпійських видів спорту. Його величезний плюс – близькість до транспортних артерій. Це буде універсальна споруда, яка працюватиме для усіх спортсменів цілорічно. Обласна влада не просто з розумінням ставиться до наших потреб, а й постійно пропонує допомогу. Враховуючи наявність такого потужного центру підготовки та формування сильного наукового ядра, можна за 3-4 роки прогнозувати стрибок у зимових видах спорту.

Ігор Корольов, "Високий замок"
Джерело: www.wz.lviv.ua

 
< Попередня   Наступна >