ссылка на стр. Паралімпійський рух в Україні   ссылка на стр. Дефлимпийский спорт
Головне меню
Головна
Новини
Відеоновини
Події
Статті
Пошук
Посилання
Контакти
Відеогалерея
Фотогалерея
Спорт інвалідів України
Паралімпійський
Дефлімпійський
Факти з історії спорту
Наші спортивні об'єкти
Національний центр
Західний центр
Тендери
Законодавство
Законодавчі акти
Пошук
Календар новин
Лютий ( 2018 ) :
ПнВтСрЧтПтСбВс
1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728
<< Поперед. Наступ.>>
До нас завітали

free counters

Live Traffic Feed
Чи готова українська освітня система до інклюзивного підходу? Надіслати електронною поштою
Написав Прес-служба НКСІУ   
12.02.2013

http://1tv.com.ua/ru/news/2013/02/12/34723

 

Освіта вдома чи в інтернаті, або у звичайній середній школі. Ще кілька років тому у дитини-інваліда такого вибору не було. Після законодавчих змін виникло поняття інклюзивної освіти. І кілька шкіл провели експеримент: почали приймати учнів з особливими потребами. У країнах Європи та Америки спецзакладів для дітей з обмеженими фізичними можливостями вже не існує. Чи готова система української освіти до таких змін - з'ясовувала Олеся Варламова.

- Начинаем, раз-два… 

У Віри урок фізкультури. У цій школі він раз на тиждень проходить у тренажерному залі. Дітям так допомагають укріплювати м'язи, а учнів з ДЦП це ще й ставить на ноги.

 

Степан Шубчик, тренер:

  

- Она сама плохо ходила, когда она к нам пришла. Она с мамой все время была, сейчас она уже благодаря упражнениям сама передвигается. 

Третьокласниця вправна не лише у фізичних вправах. Вона пише казки, грає на фортепіано та співає. Її ровесники кажуть, що Віра ще й дуже добра.

 

Віра Рябкова, третьокласниця:

  

- Я хочу, щоб у всіх все було добре, щоб ніхто не хворів. 

Шестикласниця Оленка до третього класу навчалася вдома, з подруг була лише мама. Аж поки не дізналися про єдину в столиці школу, де навчають дітей з ДЦП.

Олена Постюженко, шестикласниця:

  

- Я вже можу спілкуватись, розмовляти з друзями. Тоді такого в мене ще не було. 

Майже сотня дітей, які мають проблеми зі здоров'ям, забули про ходунки та візочки, пишається директор. А починалося все шість років тому з ініціативи районного відділу освіти. Наталя Кравчук стала єдиним керівником школи, яка погодилася на експеримент інклюзивної освіти. Хоча й боялась, як відреагують школярі та вчителі на спільне навчання з дітьми з особливими потребами.

Наталя Кравчук, директор школи №168:

  

- Це дуже важко і неконтрольовано на перервах, тому що будь-яка дитина може показати пальцем, може подивитися не так. 

В системі інклюзивної освіти працюють лише 10 регіонів України. Хоча відповідна постанова була прийнята ще три роки тому.

Валерій Сушкевич, голова національної асамблеї інвалідів України:

  

- Сьогодні пересічний директор школи може сказати таку річ - інвалідів в моїй школі не буде. А це дике, це дикість того, що стосується прав людини, прав дитинки з інвалідністю. 

У Міносвіти пояснюють: бракує грошей для залучення всіх українських шкіл. Адже має бути достатня кількість кадрів для таких закладів та вільний доступ до них дітей-інвалідів.

Віра Шинкаренко, представник Міносвіти України:

  

- Це ж не тільки пандуси, це єсть санітарні вузли, це є кімнати, це є двері, це є перебудова, якщо застарілі є школи, то це перебудова всередині. Для цього потрібні кошти. 

Для дітей з порушеннями розвитку мовлення або психічного розвитку потрібні штатні психологи, дефектологи, логопеди. Але у постанові Кабміну п'ятирічної давності вказано: збільшувати армію педагогів заборонено. То й у трудовій книжці цього дипломованого дефектолога та психолога написано - асистент вчителя. На цій посаді працюють ті, в кого вистачає ентузіазму.

Анастасія Ягодинець, асистент вчителя:

  

- Приблизно десь півтори.

- Вас задовольняє така ставка?

- Так, задовольняє, я ще підробляю на іншій роботі. 

У Канаді інклюзивній освіті 25 років. Там немає закритих спецзакладів, а всі діти навчаються разом, розповідає директор Канадського центру вивчення інвалідності. Її установа фінансує школи з інклюзивною освітою та навчає методикам роботи з дітьми-інвалідами.

Ольга Красюкова-Еннс, директор Канадського центру вивчення питань інвалідності:

  

- У Украины есть деньги на обе системы. Почему бы не подумать, как более рационально использовать огромный человеческий ресурс и профессиональный потенциал, и огромные финансы. 

Якщо інклюзивна освіта в Україні запрацює, виграють усі, впевнені фахівці. Як показує досвід інших країн: діти з особливими потребами розвиваються швидше, бо тягнуться за здоровими, а їхні ровесники стають людянішими.

 

Автор: Олеся Варламова. Оператори: Сергій Дунда та Валентина Бречко. Перший Національний

 
< Попередня   Наступна >