ссылка на стр. Паралімпійський рух в Україні   ссылка на стр. Дефлимпийский спорт
Головне меню
Головна
Новини
Відеоновини
Події
Статті
Пошук
Посилання
Контакти
Відеогалерея
Фотогалерея
Спорт інвалідів України
Паралімпійський
Дефлімпійський
Факти з історії спорту
Наші спортивні об'єкти
Національний центр
Західний центр
Тендери
Законодавство
Законодавчі акти
Пошук
Календар новин
Січень ( 2018 ) :
ПнВтСрЧтПтСбВс
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
Наступ.>>
До нас завітали

free counters

Live Traffic Feed
Уся паралімпійська родина скорбить у зв’язку з раптовою смертю Василя Ліщинського Надіслати електронною поштою
Написав Прес-служба НКСІУ   
30.11.2015
_.jpg

Вчора, 29 листопада, зазнала непоправної втрати паралімпійська сім'я України: раптово на 52 році життя померла легенда української паралімпійської легкої атлетики, володар першої золотої медалі незалежної паралімпійської України, яка була завойована на перших для української держави Паралімпійських іграх 1996 року - власне 24 серпня у День Незалежності України - тотально незрячий спортсмен-паралімпієць, Заслужений майстер спорту України Василь Ліщинський.

 

 

51-річного Василя Ліщинського по праву називають першопрохідцем української паралімпійської легкої атлетики... Легендарного атлета доля звела зі спортом вищих досягнень майже випадково. Після закінчення інтернату в сімнадцятилітнього Василя на підприємстві Українського товариства сліпих (УТОС) почалося трудове життя. Збирав швидкозшивачі, клеїв папки для паперів... Нудна, монотонна робота, але за неї платили. Якось, одержавши чергову зарплату, зайшов у спортивний магазин. Його увагу привернула металева куля. На запитання, що це таке й для чого, відповіли: це - ядро. Береш його у руку, долоню - тильним боком на плече, розганяєш і штовхаєш. Чим далі, тим краще. Після покупки знайти Василя можна було тільки на стадіоні. Штовхав і заміряв... Ядро летіло чимраз далі.

 

_n.jpg

Хлопчину, що наполегливо займається, побачив інструктор фізкультури, поцікавився результатом і... відразу ж повіз на чемпіонат України серед колективів УТОС. У Харкові в 1981 році він посів третє місце. Тут Василя й помітили. У 1982-му його як спортсмена, що подає надії, перевели в м. Артемівськ Донецької області, а вже у 1983 році на чемпіонаті СРСР у Єревані Василь одержав золоту медаль, став членом збірної команди Союзу.

 

У 1991 році він уперше виїхав за кордон - на чемпіонат Європи до Канн (Франція). У змаганні з метання диска завоював золоту медаль, встановивши світовий рекорд серед спортсменів з інвалідністю, у штовханні ядра з шостої спроби став чемпіоном Європи.

 

Наполегливо готувався до виступу на перших для Незалежної України Паралімпійських ігор в Атланті і в складі паралімпійської збірної успішно виступив на Іграх: у метанні диска завоював срібну медаль, а в останній день змагань, 24 серпня -  день п'ятиліття Незалежної України - виборов перше для України паралімпійське «золото». А далі... Далі були наполегливі тренування, багато змагань: чемпіонати України, світу, Європи, ХІ Паралімпійські ігри 2000 року в Сіднеї,  ХІІ  літні  Паралімпійські ігри 2004  року в Афінах, ХІІ Паралімпійські ігри 2008 року в Пекіні, ХІІІ Паралімпійські ігри 2012 року в Лондоні.  І він - багаторазовий чемпіон та призер чемпіонатів світу та Європи з легкої атлетики, чемпіон ХІІ Паралімпійських ігор 2008 року: золота нагорода у метанні диску, бронзовий призер у штовханні ядра, рекордсмен світу у метанні диску, призер ХІІІ Паралімпійських ігор 2012 року: срібна нагорода у  метанні диску.

 

За видатні спортивні досягнення нагороджений державою орденом «За заслуги» III ступеня у 2008 року та «За заслуги» II ступеня 2012 року.

 

Національний комітет спорту інвалідів України, Український центр з фізичної культури і спорту інвалідів "Інваспорт",  вся паралімпійська дружина скорблять у зв'язку з раптовою смертю дорогої нам людини, нашого сильного духом велетня з великим щирим серцем та висловлюють глибоке співчуття сім'ї і близьким покійного.

 

Ліщинський Василь Вікторович назавжди залишиться в наших серцях людиною, яка самовіддано працювала заради рідної України. Вічна пам'ять нашому герою!..

 

 
< Попередня   Наступна >