ссылка на стр. Паралімпійський рух в Україні   ссылка на стр. Дефлимпийский спорт
Головне меню
Головна
Паралімпіада2018
Новини
Відеоновини
Події
Статті
Пошук
Посилання
Контакти
Відеогалерея
Фотогалерея
Спорт інвалідів України
Паралімпійський
Дефлімпійський
Факти з історії спорту
Наші спортивні об'єкти
Національний центр
Західний центр
Тендери
Законодавство
Законодавчі акти
Пошук
Календар новин
Листопад ( 2018 ) :
ПнВтСрЧтПтСбВс
1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930
<< Поперед. Наступ.>>
До нас завітали

free counters

Live Traffic Feed
РЯТУЙМО РАЗОМ!
Благодійний проект
Календар спортподій
. $database-
Спортивні рекорди

 

Спонсори
 

    


  

  

    

  

  

  

Медiа-партнери

ІНТЕРНЕТ-ВИДАННЯ ОБОЗРЕВАТЕЛЬ


bigmir.net


isport


convergo


Луверс


Партнери

lifecell

НАГОРОДЖЕНІ КРАЩІ СПОРТСМЕНИ 2007 РОКУ Надіслати електронною поштою
Написав Прес-служба НКСІУ   
25.03.2007

 «Герої спортивного року» - так називається Всеукраїнська церемонія вшанування найкращих спортсменів, тренерів та фахівців спорту, що вже вдруге поспіль проводиться в Україні.

Цього року Церемонія «Герої спортивного року-2007» пройшла 25 березня у театрі імені Івана Франка. Премії спортсменам вручали академіки академії спорту на чолі з Президентом НОКУ Сергієм Бубкою у складі: Ніни Уманець, В’ячеслава Олійника, Валерія Борзова, Бориса Шахліна, Юрія Пояркова та ін., а також відомі політики та артисти. Нагородження провадилося у 10 номінаціях: «Меценат спортивного року» «Сенсація року», «Кращий спортсмен року», «Краща команда року», «Кращий тренер року», «Сила духу», «Кращий організатор року» та інші.

Претендентами у номінації «Сильні духом» були представлені зірки українського паралімпійського та дефлімпійського спорту:

- чемпіонка світу, володарка 3 срібних та бронзової нагороди чемпіонату світу 2007 року з плавання серед спортсменів з вадами зору Юлія Волкова;

 - шестиразовий чемпіон світу, володар 3 срібних та бронзової нагороди чемпіонату світу — 2007 з плавання серед спортсменів з вадами слуху Володимир Натальчук;

- рекордсменка літньої Паралімпіади в Греції, чемпіонка Європи 2007 року з пауерліфтингу серед спортсменів з ураженням ОРА Лідія Соловйова.

Премію переможцю – Володимиру Натальчуку – вручив народний артист України Богдан Бенюк.

Бути почутим — такий принцип сповідує Володимир Натальчук, спортсмен-плавець, який не чує з самого народження. Велика працездатність та цілеспрямованість допомогла йому досягти найвищих спортивних досягнень. За сім років занять плаванням досяг значних успіхів. Він багаторазовий призер Дефлімпійських ігор. У 2001 році здобув 5 бронзових нагород, у 2005 році срібну та 6 бронзових нагород.

За підсумками 2007 року Міжнародним Дефлімпійським Комітетом визнаний найкращим спортсменом і йому присвоєно друге місце у світовому рейтингу. Це визнання зумовлене результатами його виступу на чемпіонаті світу — 2007, який проходив у Тайпеї, де Натальчук завоював 10 нагород (6 золотих медалей: 100м та 200м в/с, 50 та 200м на спині, 50м батерфляєм та естафета 4Х100м в/с; 3 срібні нагороди: естафета 4Х100м к/пл, 50м в/с та 100м на спині і бронзову —в естафета 4Х200м.)

«Щоразу, коли стою на п’єдесталі, навіть не чуючи звуків гімну України, усвідомлюю себе справжнім громадянином нашої держави, її повноправним, на рівні із здоровими плавцями, представником на найвищому спортивному рівні, - каже Володимир. – Саме спорт для людей з вадами слуху є відкритим шляхом у світ, він допомагає реалізувати себе у світі рівних можливостей, він зближує та єднає різних людей – і чуючих, і таких як я. Для мене мій спорт  - моє життя, моє спілкування, моє самовизначення і самореалізація. Завдяки йому я став тим, ким є, відкрив для себе нові країни та горизонти. Завдячуючи Дефлімпійському комітетові України, Національному комітетові спорту інвалідів України готовий і надалі покладати всі свої сили для подальших українських перемог».

 

Додатково: номінанти «Героїв спортивного року-2007»

Лідія СОЛОВЙОВА

 

Народилась 21 січня 1978 року у м. Дніпропетровськ.

Майстер спорту України міжнародного класу, заслужений майстер спорту. Нагороджена орденом «Княгині Ольги» ІІІ та ІІ ступеня.

Чемпіонка Європи у ваговій категорії до 44 кг  чемпіонату Європи-2007 з пауерліфтингу серед спортсменів з ураженням опорно-рухового апарату.

Тренер – Алфьоров Олександр Анатолійович.

 

Хоча доля не була надто прихильною до Ліди – вона вихованка Дніпропетровського інтернату для дітей з ураженнями опорно-рухового апарату (з раннього дитинства була сиротою), майбутня світова зірка пауерліфтингу зуміла подолати усі труднощі людини з інвалідністю та досягти вершин у житті: закінчила школу-інтернат у Дніпропетровську, у 2004 р. закінчила Дніпропетровський державний інститут фізичної культури та спорту. Цікаво, що 2004 рік став не тільки роком отримання вищої освіти, але й роком найвищого здобуття для спортсменки – вона стала паралімпійською чемпіонкою в Афінах.

 

Наразі Лідія по праву вважається лідером збірної команди України з пауерліфтингу серед спортсменів з ураженнями опорно-рухового апарату. Загалом, спортивний «послужний список» невеличкої за зростом пауерліфтерки (128 см) чималий - з початку занять пауерліфтингом у секції Дніпропетровського обласного центру «Інваспорт» (1998 рік) Соловйова досягла високих спортивних результатів: срібна призерка ХІ літніх Паралімпійських ігор (Сідней, 2000 р.) у ваговій категорії до 40 кг, чемпіонка ХІІ літніх Паралімпійських ігор (Афіни, 2004 р.) у ваговій категорії до 40 кг, неодноразова чемпіонка та призерка чемпіонатів та кубків світу, Європи та України, рекордсменка світу.

 

Передпаралімпійський 2007 рік вніс у спортивну скарбничку спортсменки ще одне чемпіонське звання та золоту нагороду, що стало основою для визначення її Національним комітетом спорту інвалідів України кращою спортсменкою 2007 року серед спортсменів-інвалідів з ураженнями опорно-рухового апарату. Так, на чемпіонаті Європи 2007 року з пауерліфтингу серед спортсменів з ураженнями опорно-рухового апарату, що проходив у Греції, м. Кавала, Лідія Соловйова виборола золото у ваговій категорії до 44 кг. «Я вдячна долі, що на моєму життєвому шляху зустрілись люди, які спрямували мене на успіх, на перемогу, у першу чергу, над собою, - говорить Ліда, - Саме завдяки їм – і Олені Андріївні Зайцевій – генеральному секретарю Національного комітету спорту інвалідів України, і Валерію Михайловичу Сушкевичу – президенту цього комітету, і моєму тренеру Олександру Алфьорову та всім іншим, котрі були у моєму житті, направляли мене, підтримували та допомагали вийти з кричущої ізольованості людини з фізичними вадами - я стала повноцінною особистістю, спортсменкою зі світовим ім’ям, рівною рівним. Це надзвичайно важливо і для мене, і для всіх інших людей з інвалідністю, котрі, може, поки що не подолали себе, не використали життєдайну силу спорту. Стоячи на п’єдесталі, ковтаючи сльози щастя під звуки рідного гімну, щоразу думаю про те, як радісно представляти честь нашої держави на міжнародному рівні, показувати усьому світові велич України та силу спортсменів, які, хоча й мають фізичні вади, проте сильні і тілом, і духом. Вірю, що це не остання моя висока нагорода, яку знову ж таки присвячую всім, хто вболіває за спортсменів з інвалідністю та допомагає їм віднайти себе».

 

Найбільше захоплення Ліди – любить займатись з дітьми, допомагає їм у всьому – особливо дітям з рідного інтернату, а також обожнює кішок. Вважає себе абсолютно щасливою людиною, адже нещодавно вона зустрілась з рідною мамою, яку так шукала та чекала все своє життя.

Юлія ВОЛКОВА

 

 

Народилась 3 квітня 1986 року у м. Слов’янськ, Донецької області.

Майстер спорту України міжнародного класу. Нагороджена орденом «Княгині Ольги» ІІІ ступеня.

Чемпіонка світу, володарка 3 срібних та бронзової медалей чемпіонату світу-2007 з плавання серед спортсменів з вадами зору.

Тренери – Казначеєв Андрій Вікторович, Казначеєва Світлана Михайлівна.

 

Завжди усміхнена та щира, відкрита для спілкування та всього нового, Юля стала загальною улюбленицею національної паралімпійської збірної України. Її оптимізм, добре серце,  надзвичайна працьовитість, допитливість (обожнює читати!) і цілеспрямованість насправді гартовані нелегкою долею людини з інвалідністю. Так, незважаючи на ураження зору та інвалідність по зору (у спортсменки ураження зору - В2 з тенденцією до зниження зору), які Юлія Волкова отримала в наслідок захворювання на грип у 10-річному віці, вона закінчила звичайну загальноосвітню школу, у 2003 році - Слов’янський педагогічний ліцей при Слов’янському державному педагогічному університеті. Наразі спортсменка вчиться у Слов’янському державному педагогічному університеті на 5 курсі (магістратура) фізико-математичного факультету та 3 курсі факультету фізичного виховання (в університеті Юля навчається за розробленим педагогами індивідуальним курсом навчання). 

 

Займатись плаванням Юлія почала з 1998 року у секції з плавання Донецького обласного центру «Інваспорт». Вже через три роки, у 2001 році, стала членом штатної збірної команди України серед спортсменів-інвалідів з вадами зору.  Вона - триразова бронзова призерка ХІІ літніх Паралімпійських ігор (Афіни, 2004р.), неодноразова чемпіонка, бронзова та срібна призерка чемпіонатів та кубків світу, Європи та України, рекордсменка світу та Європи.

 

У передпаралімпійський 2007 рік наполеглива праця плавчині була достойно відзначена Національним комітетом спорту інвалідів України: за результатами року її визначено найкращою спортсменкою року серед спортсменів-інвалідів з вадами зору. Власне для такої відзнаки Волкова добряче потрудилась: на чемпіонаті світу 2007 року з плавання серед спортсменів з вадами зору (ІІІ чемпіонаті світу та ігор IBSA (Міжнародної Асоціації спорту незрячих), що проходив у Бразилії, м. Сан-Паулу та м. Сан-Каетано, - стала чемпіонкою світу. Доробок спортсменки на цьому чемпіонаті становив: 5 нагород та особистий рекорд у плаванні на 50 м кролем. З них: 1 золота нагорода на дистанції 200 м (комплекс), 3 «срібла» на дистанції 50 м кролем, 400 м кролем та 50 м кролем, 1 бронзова нагорода – 100 м брасом. «Усе в житті дається нелегко, - каже Юля. – Але якщо ти робиш щось від самого серця, віддаєш усі душевні та фізичні сили, то обов’язково реалізуєш і свої мрії, і себе в цілому. Успіх мого життя  формувався не тільки завдяки моїм силам, але й зусиллями потужної команди, повноправним членом якої я себе вважаю. А це вся паралімпійська сім’я України – Національний комітет спорту інвалідів України, що на міжнародному рівні виконує функції Національного паралімпійського комітету, Український центр фізичної культури та спорту інвалідів «Інваспорт», національна паралімпійська збірна. Відчуваючи свою причетність до цієї дружної сім’ї, щоразу хочеться вибороти на міжнародних форумах все більше нагород найвищого ґатунку і оправдати усі надії та сподівання, покладені на нас, спортсменів-інвалідів. З свого боку зроблю все можливе, аби нагороди, отримані на цьому чемпіонаті світу, стали почином для наступних змагань  і вкотре довели силу духу спортсменів з інвалідністю».

Володимир НАТАЛЬЧУК

 

 

Народився 6 червня 1980 року в м. Новоселиця Полянського району Хмельницької області.

Заслужений майстер спорту. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

6-разовий чемпіон світу, володар 3 срібних та бронзової медалей чемпіонату світу-2007 з плавання серед спортсменів з вадами слуху.

Тренери – Ільїн Микола Семенович, Абрамов Карен Ваганович

 

Бути почутим – таке гасло та життєве кредо майже кожної людини з вадами слуху. Таке гасло сповідує в своєму житті Володимир Натальчук, спортсмен-плавець, нечуючий з народження. Дотримання цього життвого креда, водночас, при його неймовірній скромності та щиросердності, а також велика працелюбність та цілеспрямованість допомогли спортсмену добитись найвизначніших спортивних світових вершин та у житті. Вихованець спеціалізованої школи для дітей з вадами слуху (1987-1097 рр.), Володимир наразі - студент університету «Україна».

 

За сім років занять плаванням (з кінця 1999-початку 2000 року почав займатися плаванням у місті Миколаєві), яке вважає не тільки своєю професією, але й найбільшим захопленням, спортивні досягнення нечуючого плавця чималі: він багаторазовий призер Дефлімпійських ігор, у 2001 році отримав 5 бронзових медалей – 1500 м В/с, 400 м – В/с, 4Х100 м – В/с естафета,  4Х100 м – В/с естафета, 4Х100 м – комплекс.естафета. У 2005 році – 1 срібло (4Х200 м естафета В/с) та 5 бронзових нагород – 100 м на спині, 200м на спині, 100 м – батерфляй, 4Х100 м – В/с естафета, 4Х100 м – комплекс.

 

За підсумками 2007 року Національний комітет спорту інвалідів України визнав В.Натальчука найкращим спортсменом року не тільки серед спортсменів з вадами слуху, але й у цілому. Окрім Національного комітету спорту інвалідів України Володимир отримав і світове визнання: за результатами 2007 року Міжнародний дефлімпійський комітет (ICSD) присвоїв українському спортсмену 2-ге місце у світовому рейтингу(70 балів); лише на 15 балів його зміг опередити британський бадмінтоніст Раджеєв Багга (Rajeev BAGGA (GBR) – Badminton). Власне це визнання обмовлене результатами виступу спортсмена на Чемпіонаті світу-2007 з плавання серед спортсменів з вадами слуху, що проходив в м. Тайпей (Тайвань), де він завоював 6 золотих нагород – 100м В/с, 200м В/с; 50м на спині, 200м на спині, 50 м батерфляй, естафета 4х100м В/с; 3 срібні нагороди – естафета 4х100м Комплекс; 50м В/с, 100м на спині; 1 бронзову нагороду – естафета:  4х200м В/с. «Щоразу, коли стою на п’єдесталі, навіть не чуючи звуків гімну України, усвідомлюю себе справжнім громадянином нашої держави, її повноправним, на рівні із здоровими плавцями, представником на найвищому спортивному рівні, - каже Володимир. – Саме спорт для людей з вадами слуху є відкритим шляхом у світ, він допомагає реалізувати себе у світі рівних можливостей, він зближує та єднає різних людей –і чуючих, і таких як я. Для мене мій спорт  - моє життя, моє спілкування, моє самовизначення і самореалізація. Завдяки йому я став тим, ким є, відкрив для себе нові країни та горизонти. Завдячуючи Дефлімпійському комітетові України, Національному комітетові спорту інвалідів України готовий і надалі покладати всі свої сили для подальших українських перемог».

 

 
< Попередня   Наступна >