ссылка на стр. Паралімпійський рух в Україні   ссылка на стр. Дефлимпийский спорт
Головне меню
Головна
Дефлімпіада 2017
Новини
Відеоновини
Події
Статті
Пошук
Посилання
Контакти
Відеогалерея
Фотогалерея
Спорт інвалідів України
Паралімпійський
Дефлімпійський
Факти з історії спорту
Наші спортивні об'єкти
Національний центр
Західний центр
Тендери
Законодавство
Законодавчі акти
Пошук
Календар новин
Листопад ( 2017 ) :
ПнВтСрЧтПтСбВс
12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930
<< Поперед. Наступ.>>
До нас завітали

free counters

Live Traffic Feed
Сьогодні увечері, 31 березня, буде визначено володаря спортивного Оскара в номінації "Сильні духом" Надіслати електронною поштою
Написав Прес-служба НКСІУ   
31.03.2017
1451552985_bcd.jpg
Лише кілька годин залишилось до вручення спортивних Оскарів найкращим спортсменам та діячам спорту минулого, 2016 року. Одна із номінацій Всеукраїнської спортивної відзнаки "Герої спортивного року" - "Сильні духом", в якій за поданням Національного комітету спорту інвалідів України та журналістським вибором представлено цьогоріч 3 спортсмени: Крипак Максим, Дідух Віктор та Залевський Дмитро. Сьогодні увечері, з 18:00, ми дізнаємось, хто із номінатів цієї почесної для нас нагороди, стане лауреатом, адже кожен із спортсменів - однаково достойний цієї відзнаки.

 

 

 

Герої спортивного року-2016: номінація «Сильні духом»

 

 

 

14292495_1174280095972547_2653396189750383657_n.jpg

Крипак Максим Сергійович

(ураження опорно-рухового апарату)

23 травня 1995 року народження. Майстер спорту України міжнародного класу. Представляє Харківський регіональний центр «Інваспорт».

 

Досягнення 2016 року: Максим, дебютант XV літніх Паралімпійських ігор у Ріо-де-Жанейро, виборов 5 золотих та 3 срібні медалі у плаванні, ставши одним із найкращих спортсменів від національної паралімпійської збірної команди зразка 2016 року.

 

Виступ Максима Крипака в Ріо - 8 медалей за Паралімпіаду 2016  - справжня неймовірна історія успіху, адже Максим, практично увірвався в паралімпійську збірну команду - без титулів, попередніх високих досягнень, покоривши увесь світ своїм потужним виступом на Іграх.

 

Історія спортсмена не проста: народившись із вродженими ураженнями ноги, батьки довгий час приховували від хлопця істині причини його неповноцінності.

-       Мало хто знав, що він має інвалідність з дитинства. Ми не говорили йому правди. У нас була вигадана історія, що він просто забився й треба було відрізати пальчик,- говорить матір Максима.

Батьки боролися за здоров'я сина, як могли. І він ніби розумів усе та ріс скромним, слухняним і сильним хлопчиком. Із ранніх років Максим займався плаванням, де  несподівано й розкрився його талант. Крипак неодноразово ставав переможцем різноманітних змагань, отримував дипломи й, зрештою, потрапив у школу олімпійського резерву. При чому спортивних успіхів хлопець досягав серед здорових плавців.

 

Одначе з віком інвалідність все більше давала про себе знати, й на рівних конкурувати зі здоровими суперниками Максимові ставало важче:

-       Бракувало поштовху, не вистачало розвороту, були дискваліфікації через те, що він неправильно міг ногу розвертати, плаваючи брасом, - зі слізьми на очах говорить мати. Аби не прощатися зі спортивною кар'єрою, Максим перейшов в паралімпійське плавання. Міжнародна комісія присудила спортсменові  С 10-й клас із мінімальними ураженнями, й хлопець розпочав готуватися до Паралімпійських Ігор-2016. Та олімпійських тренерів перехід Максима в паразбірну розлютив. Його відрахували зі спортивної школи й заборонили відвідувати орендований ними басейн. Тоді Крипаку довелося за власний кошт купувати абонемент у басейн, й готуватися до головного спортивного змагання чотириріччя.

 

Президент Національного паралімпійського комітету України Валерій Сушкевич про цю ситуацію: «Мені дуже неприємно і дуже сумно, що харківський спортсмен Максим Крипак за 4-5 місяців до Паралімпіади мав величезні проблеми - гоніння, дискримінацію, тиск у харківському регіоні. Він народився з порушеннями опоно-рухового апарату, він зміг не зважаючи на інвалідність і дитячо-юнацькій спортивній школі олімпійського резерву, мав досить прийнятні результати в олімпійському плаванні, потім захворів і після хвороби вирішив піти займатись в паралімпійське плавання, і тоді почались репресії, репресії з боку директора школи Морозової.  Просто лунало - інвалідам не місце в дитячо-юнацькій спортивній школі олімпійського резерву, яка тільки для олімпійців і тільки для здорових. Його просто вигнали. Забрали за 4 місяці до Паралімпіади перепустку в басейн, де він тренувався багато років. Ще більше було зроблено - був шантаж - ми тебе впустимо в басейн і в школу, якщо ти нотаріально підпишеш, що частину своїх призових та майбутніх коштів ти віддаси відповідним особам. Це є кримінальним злочином -  Кримінальний кодекс України 161 стаття... Дискримінація за ознакою інвалідності. Постійно Максиму Крипаку вказували, що він - інвалід, і навіть - людина іншого сорту, людина, якій не місце серед здорових плавців...»

 

Зрештою, тисячі годин тренувань, старання й наполегливість даремно для Максима не пройшли. Він завоював 5 золотих та 3 срібні медалі, побив відразу 3 світових рекорди та посів 2-ге місце Паралімпіади серед більш ніж 4500 тисяч спортсменів за кількістю медалей. Таким чином, Максим Крипак став найтитулованішим українським спортсменом Паралімпіади.

 

Нагороджений Орденом «За заслуги» III ст. (4 жовтня 2016) - За досягнення високих спортивних результатів на XV літніх Паралімпійських іграх 2016 року в місті Ріо-де-Жанейро (Федеративна Республіка Бразилія), виявлені мужність, самовідданість та волю до перемоги, утвердження міжнародного авторитету України.

 

Тренери: Кеке В.Г., Вдовиченко Г.А.

 

 

14440715_1179889802078243_7537652101755884225_n.jpg
Дідух Віктор Ігорович
(ураження опорно-рухового апарату, ампутація однієї ноги)
23 січня 1987 року народження. Майстер спорту України міжнародного класу. Представляє Львівський регіональний центр «Інваспорт».

 

Чемпіон Європи 2013 року серед спортсменів з ураженнями опорно-рухового апарату. Того ж таки 2013-го він став переможцем Czech Para-Open, а також Copa Tango у Буенос-Айресі та Mike Dempsey Memorial у Сан-Дієго.

 

2014-го у Пекіні Віктор здобув звання чемпіона світу в особистому заліку, здолавши представника Китаю. Є одним з засновників Благодійного фонду «Серце Лева».

Чемпіон Європи 2015 року. Багаторазовий чемпіон міжнародних турнірів.

 

Досягнення 2016 року: Віктор, дебютант XV літніх Паралімпійських ігор в Ріо-де-Жанейро, став чемпіоном з настільного тенісу (командні змагання).

 

Віктор народився у спортивній за духом сім'ї, тому настільним тенісом він почав займатися ще з п'яти років. Першим тренером уродженця невеликого села на Львівщині став його батько, а спаринг партнерами виступали старші брати, яких у Віктора було троє. А коли закінчив п'ятий клас, то поїхав на навчання у Київський інтернат фізичної культури, де розпочав свою спортивну кар'єру: почав виступати за клуби, зокрема у Чехії. А в 19 років Віктора взяли у національну збірну України, брав участь у кількох змаганнях. Але... через два роки  діагностували рак, саркому кістки, отже, думати про подальшу участь у збірній не було сенсу.

Він боровся з хворобою три роки, у 25 років, в 2012 році, йому ампутували ногу. Віктор, уже на протезі, вирішує повернутися у великий спорт і вже через півроку виграє свої перші університетські змагання у здорового суперника. Згодом починає виступати за паралімпійську збірну. Отут якраз почалися найбільші досягнення - у 26 він стає чемпіоном Європи, у 27 - чемпіоном світу, згодом став найсильнішим у європейській першості та ракеткою номер один у світі серед паралімпійців. 

 

На Паралімпіаді в Ріо-2016 в особистому заліку не вдалось стати найкращим, проте, в командних змаганнях, у свої 29 років, виборює золоту нагороду разом з  Максимом Ніколенком та Михайлом Поповим.

 

Більше того, після приголомшливого успіху в Ріо, Віктор Дідух не збирається зупинятися на досягнутому і вже почав підготовку до Паралімпіади в Ріо 2020. Він - щаслива людина і своїм досвідом досягнення цього щастя ділиться зі всіма: «Якось так склалося, що у 25 мені ампутували ногу. У 26 я виграв свій перший чемпіонат Європи, у мене народилася дочка, я придбав автомобіль, я добудував свою хату, і виграв ще й чемпіонат світу та отримав «золото» в Ріо... Я щасливий батько, чоловік та спортсмен... Тобто після ампутації ріка життя мовби відкрила всі шлюзи...Не опускайте рук, якщо в житті щось трапляється, боріться за своє життя і воно стане кращим!»

 

Нагороджений Орденом «За мужність» III ст. (4 жовтня 2016) - За досягнення високих спортивних результатів на XV літніх Паралімпійських іграх 2016 року в місті Ріо-де-Жанейро (Федеративна Республіка Бразилія), виявлені мужність, самовідданість та волю до перемоги, утвердження міжнародного авторитету України

 

Тренер: Дідух О.І.

 

14237669_1168223619911528_2466881744558679530_n.jpg

Залевський Дмитро Олегович

(тотально незрячий)

24 червня 1993 року народження. Заслужений майстер спорту України. Представляє Донецький регіональний центр «Інваспорт».

 

Чемпіон XІV літніх Паралімпійських ігор 2012 року (м.Лондон). Чемпіон та бронзовий призер чемпіонату світу 2013 року. Чемпіон Європи 2014 року. Чемпіон світу 2015 року. Срібний призер (100 м н/сп) чемпіонату Європи 2016 року.

 

Досягнення 2016 року: чемпіон XV літніх Паралімпійських ігор в Ріо-де-Жанейро по плаванню.

 

Дмитро - справжній феномен паралімпійського спорту, адже будучи тотально незрячим з народження, він досяг найвищих щаблів у паралімпійському плаванні.  За словами тренерів - це надзвичайна рідкість, коли людина з інвалідністю, тотально незряча з народження, може не тільки навчитись плаванню, але й досягати таких потужних результатів.

 

Плаванням почав займатись ще у Слов'янській загальноосвітній спецшколі-інтернаті для сліпих та слабозорих дітей.  З 2007 року він є членом збірної команди України з плавання серед спортсменів з порушеннями зору, з січня 2009 року входить до її основного складу, а також починає працювати спортсменом-інструктором в Українському центрі з фізичної культури і спорту інвалідів «Інваспорт».

 

У 2012 році Дмитру - дебютанту та чемпіону Ігор-2012 присвоєно звання Заслужений майстер спорту України. «Лондонська Паралімпіада мене дуже вразила - це було моє перше паралімпійське «золото». Парадокс у тому, що я спершу став паралімпійським чемпіоном, потім - чемпіоном світу, а тільки потім чемпіоном Європи», - каже Дмитро. Підготовка ж до Паралімпіади в Ріо була для Дмитра особливо важкою, адже він отримав травму, яку не встиг вилікувати до змагань. «Був чемпіонат Європи на Мадері. Це було частиною моєї підготовки. На цих змаганнях я отримав травму плеча, яка у мене є досі. З цією травмою і готувався. Довелось переробити програму тренувань», - говорить Дмитро.

 

Так, попри травму, Дмитро став чемпіоном XV літніх Паралімпійських ігор в Ріо-де-Жанейро по плаванню.

 

Наразі, під час болючих для нас усіх подій на Сході нашої країни, Дмитро - переселенець з Авдіївки, зараз проживає у Слов'янську, де здебільшого і тренується.

 

Нагороджений Орденом «За заслуги» II ст. (4 жовтня 2016) - За досягнення високих спортивних результатів на XV літніх Паралімпійських іграх 2016 року в місті Ріо-де-Жанейро (Федеративна Республіка Бразилія), виявлені мужність, самовідданість та волю до перемоги, утвердження міжнародного авторитету України; Орденом «За заслуги» III ст. (17 вересня 2012) - за досягнення високих спортивних результатів на XIV літніх Паралімпійських іграх у Лондоні, виявлені мужність, самовідданість та волю до перемоги, піднесення міжнародного авторитету України.

 

Тренери: Казначеєв А.В., Казначеєва С.М.

 

 

 

Досягнення спортсменів з інвалідністю у 2016 році

 

Всього спортсменами з інвалідністю завойовано 642 медалі, з яких 268 золотих, 190 срібних та 184 бронзових нагород.

 

У тім числі - з паралімпійських видів спорту - 469 медалі, 196 золотих, 136 срібних та 137 бронзових нагород.

 

Найбільше спортивне досягнення 2016 року : Паралімпійські ігри в Ріо, де наші спортсмени вибороли 117 високих нагород, серед яких 41 золота, 37 срібних та 39 бронзових нагород та 3 місце в світі (вперше!).

 

Всього упродовж 2016 року наші спортсмени - і паралімпійці, і дефлімпійці взяли участь у 74 міжнародних спортивних заходах, у тім числі:

1 Паралімпійські ігри,

13 чемпіонатів Європи,

16 чемпіонатів світу,

13 кубків світу,

30 міжнародних турнірів,

1 Всесвітня шахова Олімпіада.

 

 

Прес-служба Національного комітету спорту інвалідів України  

 

 
< Попередня   Наступна >