ссылка на стр. Паралімпійський рух в Україні   ссылка на стр. Дефлимпийский спорт
Головне меню
Головна
Паралімпіада2018
Новини
Відеоновини
Події
Статті
Пошук
Посилання
Контакти
Відеогалерея
Фотогалерея
Спорт інвалідів України
Паралімпійський
Дефлімпійський
Факти з історії спорту
Наші спортивні об'єкти
Національний центр
Західний центр
Тендери
Законодавство
Законодавчі акти
Пошук
Календар новин
Жовтень ( 2018 ) :
ПнВтСрЧтПтСбВс
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
<< Поперед. Наступ.>>
До нас завітали

free counters

Live Traffic Feed
РЯТУЙМО РАЗОМ!
Благодійний проект
Календар спортподій
. $database-
Спортивні рекорди

 

Спонсори
 

    


  

  

    

  

  

  

Медiа-партнери

ІНТЕРНЕТ-ВИДАННЯ ОБОЗРЕВАТЕЛЬ


bigmir.net


isport


convergo


Луверс


Партнери

lifecell

Це важке паралімпійське золото Надіслати електронною поштою
Написав Прес-служба НКСІУ   
27.03.2010

o-00001471-a-000003581_320x200.jpgУ Ванкувері завершились X зимові Паралімпійські ігри. Українські спортсмени завоювали 5 золотих, 8 срібних і 6 бронзових медалей, зайнявши третє місце в загальнокомандному заліку. З радісними обличчями та медалями на грудях національна паралімпійська збірна команда України на чолі з президентом Національного паралімпійського комітету Валерієм Сушкевичем та міністром України у справах сім’ї, молоді та спорту Равілем Сафіулліним взяли участь у прес-конференції в «Главкомі».   

 

 

 

Валерій Сушкевич: Мені приємно, що зі мною Равіль Сафович Сафіуллін, якого я знаю дуже давно. Наведу приклад, щоб без компліментарності сказати, хто такий наш міністр. Він як висока посадова особа у Верховній Раді, в українському футболі приїхав в кримський Національний параолімпійський центр для відкриття футбольного турніру серед інвалідів. Там він вручив нагороди, побував на фінальних матчах футбольного турніру. Равіль Сафіуллін постійно був з нами в контакті по футбольних справах наших паралімпійців.

o-00001470-a-000003581_320x200.jpg

Під час опрацювання Закону «Про фізичну культуру і спорт», коли була критична ситуація по деяким питанням до діючого закону, який вже вступив в силу, паралімпійці звернулися до Комітету. Равіль Сафович сприяв у вирішенні багатьох питань самої концепції закону і збереження державної системи фізичної культури інвалідів.

 

Ми особисто дружимо дуже давно, підтримуємо один одного. Для нас головне – український спорт і все те, що пов’язано з фізичною культурою і спортом інвалідів. Сьогодні я радий вітати наших паралімпійців, нового міністра, який, я впевнений, буде з нами, підтримає всі питання, що стосуються розвитку фізичної культури і спорту інвалідів.

 

Равиль Сафиуллин: Хочу продолжить поздравления, которые звучат в адрес наших паралимпийцев. Они действительно совершили подвиг. Завоеванное ими количество медалей, действительно говорит о том, что у нас есть сильная паралимпийская команда, которая может ставить высокие цели и с успехом их достигать.

 

Сегодня в Администрации Президента состоялась встреча с Президентом, где Виктор Янукович вручил высокие награды. Она прошла в очень теплой атмосфере.

 

Я, наверное, опережаю ваш вопрос о том, как быстро паралимпийцам будут вручены денежные премии. Хочу сказать, что карточки с сумами, которые были отмечены, вручены уже сегодня. Поэтому я хочу поблагодарить всех за оперативность. Слова не разошлись с делом. «Проминвестбанк» перечислит средства на протяжении считанных часов. Карточки уже на руках у наших паралимпийцев и тех, кто в соответствии с положением был задействован.

 

Еще раз поздравляю всех паралимпийцев и Валерия Михайловича. Мы с ним всегда находили общий язык. Я считаю, что в дальнейшем наша дружба и взаимоотношения с паралимпийцами во благо спорта будут столь же активными.

 

Валерій Сушкевич: Дійсно рекордна швидкість того, що було зроблено по врученню преміальних нагород нашим паралімпійцям. Це суттєво і знаково з точки зору репутації Міністерства і інституцій влади.

 

Я б хотів коротко дати деякі аналітичні дані. Насамперед, підсумкові деталі по тому, що стосується наших перемог. Ви знаєте, що це 5 золотих медалей, 8 срібних, 6 бронзових. Але я хочу підкреслити, що 8 срібних медалей отримали 12 українських спортсменів, тому що є естафети. Тобто, у нас 12 срібних медалістів.

 

Дуже цікавий результат четвертого місця, цей результат суттєвий і заслуговує уваги. Четвертих місць у нас 9 - це потенційні медалі. Долі секунди відділяють наших членів національної паралімпійської команди від призових нагород. П’ятих місць у нас 8, шостих – 7, сьомих – 6, восьмих – 4. Я звертаю вашу увагу на те, що чим далі від високого рейтингу місця, тим менше спортсменів у нас зайняли ці місця. Більшість спортсменів по результатам знаходяться на вищому щаблі.

 

В першу «п’ятірку» світу по лижах і біатлону входять 11 з 19 спортсменів національної паралімпійської збірної команди України. В першу світову «десятку» по лижах і біатлону - 17 спортсменів.

 

Є ще один суттєвий чинник, якщо порівнювати результати туринської і ванкуверської паралімпіад. Кажуть, що ми пропустили попереду себе дві країни світу. Канада і Словаччина стали між нами по золоту і третім місцем. Це дійсно так, але ми проаналізували ситуацію. В період між Паралімпіадами в Турині і Ванкувері Міжнародний параолімпійський комітет збільшив кількість комплектів нагород не в біатлоні, не в бігових лижах, а в гірськолижному спорті. Тобто там, де ми практично не виступаємо. Ви знаєте, що у нас один гірськолижник - дебютант, який тільки став на лижі, він катається всього два роки. Тут ситуація змінилася не на нашу користь. Із 62 комплектів нагород, які розігрувалися на паралімпійських іграх, 32 були визначені як гірськолижні. І Словаччина, і Канада обігнали Україну по золоту саме в гірськолижному спорті.

 

Хотів би звернути увагу на кількість нагород, яку завоювали наші молоді спортсмени. Вони увійшли до складу паралімпійської збірної після Паралімпіади в Турині. Мені приємно відзначити, що ці молоді спортсмени змогли підтримати збірну команду і додати досить серйозний здобуток до наших нагород у Ванкувері.

 

Інколи в коментарях відчувається легковажність з приводу того, як паралімпійцям дістаються нагороди. Наші спортсмени збирали медалі не як гриби у лісі. Інколи це були трагедії. Ця Паралімпіада була найстрашніша з точки зору напруженої боротьби за всю історію участі України в паралімпійських іграх.

 

Наша спортсменка Оксана Шишкова, яка практично нічого не бачить, йшла по трасі і впала з висоти близько п’яти метрів в сніг… Благо, що на віражі був сніг. Ви думаєте, вона піднялася і потихеньку пішла лікуватися? Вона дерлася по цій кручі, видерлася по ній, стала на лижі і пішла по дистанції. Вона попала в кваліфікації в фінал сьомою, а у фіналі - п’ятою. Ви знаєте, медалі немає, але те, що ця спортсменка боролася до кінця, здобула п’яте місце, говорить про те, як боролися наші паралампійці за медалі.

 

Наведу приклад нашого тотально незрячого спортсмена Олега Мунца. Він абсолютно не бачить. Під час дощу на дистанції впав, зламав палець і так дійшов до кінця дистанції. На наступний день стартував уже із загіпсованою рукою, не зважаючи на вмовляння тренерів і фахівців. Олег Мунц - це людина, яка пройшла великий шлях в спорті. Він паралімпійський чемпіон, неодноразовий призер Кубку світу. Він також зайняв не призове, а високе місце. Таких випадків мужності і напруженої боротьби було багато.

 

o-00001471-a-000003581_320x200.jpgНаші медалі не просто важкі за вагою. Мені сподобалося, як відповіла наша Олександра в аеропорту, коли її спитали чи важкі медалі: «Вони важкі, але не тільки по вазі, вони важкі по спортивній долі, яку мають наші паралімпійці, коли здобувають це паралімпійське золото». Це важке паралімпійське золото.

 

Попереду у нас ще дуже серйозний аналіз підсумків Паралімпіади. У всіх - спортсменів, тренерів і фахівців - є певний рівень незадоволення нашим результатом. Це абсолютно щиро. Ми дійсно будемо думати над тим, що треба вдосконалювати, як вирішити питання гірськолижного спорту, бо відчуваємо, що без нього нас по світовому рейтингу потихеньку витіснять. Ми це розуміємо, і саме тому започаткували на базі Західного реабілітаційно-спортивного центру можливості гірськолижного спорту для інвалідів. До речі, в цій базі також будуть передбачені реабілітаційні заходи для масового реабілітаційного напрямку для інвалідів України.

 

Оскільки в країні фінансово-економічна криза, нас дуже турбує питання фінансування, а саме стосовно кваліфікаційного року, який розпочався. Зараз відбувається головна кваліфікація на Паралімпійські і Олімпійські ігри в Лондоні. За підсумками Чемпіонатів світу і по плаванню, і пауерліфтингу, і волейболу, і багатьох інших видах спорту буде вирішуватися, чи отримаємо ми путівку на паралімпійські ігри.

 

Сьогодні я був вимушений звернутися до міністра молоді і спорту Равіля Сафіулліна з проханням. По проекту бюджету у нас не вистачає певної кількості коштів, щоб забезпечити участь українських паралімпійців у кваліфікаційних чемпіонатах світу. Я не хочу робити компліментів новому міністру, але мені приємно, що сьогодні вранці він особисто дав доручення вирішити це питання таким чином, щоб жоден кваліфікаційний чемпіонат світу не був пропущений. Влада вчасно вирішує питання, що забезпечить високий український паралімпійський результат на наступних іграх.

 

Користуючись нагодою, хочу подякувати Равілю Сафовичу за сьогоднішнє рішення. Сподіваюся, що разом ми зможемо забезпечити підготовку і участь наших паралімпійців в наступних великих спортивних змаганнях, в яких ми будемо брати участь.

 

Равиль Сафиуллин: Я в спорте не первый день, и категорически не согласен с тем, что нашу паралимпийскую команду поставили на пятое место. Подсчет в корне неправильный. Объясню простым примером. Валерий Михайлович завоевывает одну золотую медаль, а я - двести вторых мест и триста бронзовых. Примерно такой подсчет, в соответствии с которым мы оказались на пятом месте. Подсчет во всех видах спорта был примерно такой. Считается по первым шести позициям. Первому месту дается 6 очков, второму – 5, третьему - 4 и т.д. И затем по суме балов выводится командное место. В этом плане может быть объяснение, если сравнивать туринский и ванкуверский результаты. Хочу также добавить, что в этом году из 19 участников, 11 - дебютанты. По сравнению с предыдущей Паралимпиадой, 60% команды у нас обновленный состав.

 

До паралімпійських видів спорту належать ще й керлінг, хокей та гірськолижний спорт. Що ми будемо розвивати?

 

Валерій Сушкевич: Дійсно, є п’ять видів спорту, ми думаємо про це, але давайте говорити про реалії. На сьогоднішній день ми поки мріємо про гірськолижний спорт, тому що і керлінг, і хокей – це дуже технічні види спорту. В ході Х Паралімпіади до нас звернулося кілька разів керівництво Міжнародного паралімпійського комітету, говорячи про те, що Україна вміє швидко вирішити питання по спорту інвалідів, тож чи не бачите ви можливості зайнятися хокеєм? Але самі канадці були в шоковому стані від того, що не завоювали золото в паралімпійських іграх в хокеї. Всі квитки було розкуплено на фінальну гру, ми туди не могли потрапити. Всі чекали канадського фіналу, до того ж вони грали з японцями. Канадці не стали у себе дома чемпіонами паралімпійських ігор. Це знакова ситуація, яка свідчить про посилення конкуренції на паралімпійських іграх. Ми поки що мріємо і намагаємось розвинути гірськолижний спорт, в якому дуже багато комплектів нагород.

 

Я дякую Олімпійському комітету, бо весь досвід в біатлоні та лижах ми брали звідти. Головні тренери-змащики, які забезпечили наших лижників-біатлоністів, були з олімпійської команди. До речі, і росіяни, і німці звертали увагу на те, як у нас ідуть лижі. Я впевнений, що без олімпійської підтримки по гірськолижному спорту, без професіоналів зі здорового спорту, ми не зможемо розвивати цей вид. Ми сподіваємось на їхню допомогу так само, як у нас вони приймають участь на зборах і тренуваннях в Національному паралімпійському центрі олімпійці. Хочу нагадати, що перед олімпіадою у Пекіні 1300 чоловіко-днів олімпійці тренувалися саме там. Ми робимо все можливе та неможливе, щоб паралімпійська база була орієнтована на олімпійські стандарти, починаючи від дистанцій і закінчуючи стрільбищем по біатлону, саме для того, щоб там паралімпійці та олімпійці могли разом тренуватися.

 

Тільки таким чином ми зможемо розраховувати на те, щоб мати якісь позиції на наступній Паралімпіаді в Сочі, яка буде, я впевнений, ще важча, ніж ванкуверська.

 

Пане міністре, що буде з програмою «Хокей України», бо саме на цих ковзанках, які будуть побудовані, можуть займатися наші паралімпійці?

 

Равиль Сафиуллин: Программа «Хоккей Украины» будет однозначно поддержана. На нынешний год в бюджет заложено строительство, по-моему, 12-ти дворцов. Стоимость каждого около 30 млн.грн.

 

Чи не вважаєте ви символічним те, що нашій спортсменці вручав золоту медаль представник від паралімпійського комітету в Сочі?

 

Валерій Сушкевич: Хотілося, щоб цей символізм відбувся. Мені приємно, що вперше за всю історію паралімпійського руху мене запросили на нагородження на цих іграх. Справа в тому, що тільки деякі представники національних комітетів ідентифікуються як представники Міжнародного паралімпійського комітету. Мені була надана можливість нагороджувати чоловічу естафету, йшлося саме про золото. Я дуже розраховував, що наші хлопці візьмуть золото, і я нагороджуватиму саме їх. Але не трапилося, і нагороджував я якраз росіян. Цікава ситуація, яку ви помітили. Я погоджуюсь: символічно, що остання золота медаль Х Паралімпіади вручалась керівником оргкомітету Сочі нашій Саші Кононовій, і про це багато написали, що Україна матиме певні позиції в Сочі.

 

Для мене суттєво, щоб тенденція у підтримці паралімпійського напрямку з боку держави збереглася. Я говорив про це сьогодні з міністром, він підтримав нас уже на перших кроках. Сподіваюсь на системність в роботі щодо розвитку фізичної культури і спорту інвалідів з боку нового Президента та прем’єра, нової української влади. В мене є всі сподівання, що не буде в цих питаннях домінувати політика, а буде орієнтація на те, щоб Україна на наступній Паралімпіаді в Сочі та в Лондоні для олімпійців та паралімпійців відбулась з відповідними перемогами. Головне, щоб була консолідація всіх суб’єктів фізкультурно-спортивного руху, і ми разом працювали на цю велику справу.

 

Чи задоволені ви організацією цих паралімпійських ігор? Чим вони відрізняються від попередніх?

 

Валерій Сушкевич: Нагадаю, що канадці були у нас головними суперниками по просуванню до загальнокомандного третього місця, тому деякі нюанси були під час організації та проведення змагань, але це дрібниці. Ця Паралімпіада відрізнялася тим, що нам сподобалося працювати з оргкомітетом. Китай, Греція, Італія… Там проблемою була жорсткість у виконанні регламенту, ні кроку праворуч чи ліворуч, і якщо людина не дотримувалась регламенту навіть в умовах форс-мажору – це її справа. Спортсмен готується чотири роки до цього, і коли оргкомітет не гнучкий, а заангажований на регламент, то це дуже погано. У Ванкувері оргкомітет був дуже гнучкий, ми вирішували такі питання, про які і не мріяли. Всі відмічали, що команда з України витисне із комітету все можливе та неможливе. Наприклад, ще нікого не спускали в паралімпійське селище, а Україна вже була там, ми вибрали найкращий корпус, були недалеко від їдальні та транспорту. Ми це зробили, тому що думали про нашу команду.

 

Чи не передбачені для паралімпійців додаткові бонуси, наприклад, автомобілі?

 

Валерій Сушкевич: Ті нагороди, які сьогодні вручив Президент України, передбачені постановою уряду, і міністр швидко вирішив ці питання. Щодо додаткових варіантів, то передбачені ще стипендії призерам. А автомобілі – це все-таки питання спонсорських кроків чи передбачених чинним законодавством по відношенню до інвалідів, які мають на це право. Поки що з автомобілями, на жаль, у нашій державі велика проблема.

 

Багато регіонів вміють підтримати наших паралімпійців. Я із задоволенням сприйняв приїзд київського губернатора в аеропорт, який зустрічав нас, пишався перемогами спортсменів з Київщини. На жаль, не в багатьох регіонах таке відношення. Сподіваюсь, що новий губернаторський корпус якось зверне увагу ці моменти, бо навіть питання автомобілів можна вирішити на рівні кожної з областей.

 

o-00001472-a-000003581_320x200.jpgНазвіть суми нагород…

 

Равиль Сафиуллин: Золото – 700 тысяч гривен, серебро – 500 тысяч гривен, бронза 350 тысяч гривен.

 

Хотілося б почути кілька слів від паралімпійців…

 

Олександра Кононова: Спасибі за підтримку. Ця Паралімпіада вже закінчилася, закінчилася успішно, тому потрібно готуватися до наступної та нових нагород. Будемо і далі прославляти Україну.

 

Головний тренер збірної Валерій Казаков: Это прошло и все надо забыть, потому что наступает другой четырехлетний цикл подготовки всей нашей сборной. И 28-го, максимум 29-го числа мы должны выехать в реабилитационный центр и провести последний сбор, а потом уехать в отпуск и с мая месяца начать полностью работать, войдя в новый подготовительный цикл.

 

Олена Юрковська: Мы, спортсмены, быстро восстанавливаемся и скоро снова будем готовы к новым свершениям.

 

 

Галина Каплюк, Альона Блохтур, фото Романа Малка, «Главком»

 
< Попередня   Наступна >