ссылка на стр. Паралімпійський рух в Україні   ссылка на стр. Дефлимпийский спорт
Головне меню
Головна
Паралімпіада2018
Новини
Відеоновини
Події
Статті
Пошук
Посилання
Контакти
Відеогалерея
Фотогалерея
Спорт інвалідів України
Паралімпійський
Дефлімпійський
Факти з історії спорту
Наші спортивні об'єкти
Національний центр
Західний центр
Тендери
Законодавство
Законодавчі акти
Пошук
Календар новин
Листопад ( 2018 ) :
ПнВтСрЧтПтСбВс
1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930
<< Поперед. Наступ.>>
До нас завітали

free counters

Live Traffic Feed
РЯТУЙМО РАЗОМ!
Благодійний проект
Календар спортподій
. $database-
Спортивні рекорди

 

Спонсори
 

    


  

  

    

  

  

  

Медiа-партнери

ІНТЕРНЕТ-ВИДАННЯ ОБОЗРЕВАТЕЛЬ


bigmir.net


isport


convergo


Луверс


Партнери

lifecell

В.Сушкевич: ця Паралімпіада, як і Олімпіада, була дуже незвичною Надіслати електронною поштою
Написав Прес-служба НКСІУ   
25.09.2008

24 вересня 2008 року відбулась прес-конференція в «СпортОбозі» за результатами виступу вітчизняних паралімпійців на ХІІІ літніх Паралімпійських іграх.

 

 

В прес-конференції взяли участь президент Національного паралімпійського комітету України Валерій Сушкевич та триразовий чемпіон і дворазовий срібний призер Паралімпіади-2008 з плавання Олексій Федина.

 

 

Під час конференції було піднято немало питань, на які учасники давали цікаві відповіді. Надаємо до Вашої уваги матеріали діалогу мовою оригіналу з читачами та журналістами.

Запитання для Валерія Сушкевича: якою для Вас і для української паралімпійської збірної команди з літніх видів спорту була Паралімпіада-2008?

В.Сушкевич. Ця Паралімпіада, як і Олімпіада, була дуже незвичною. Те, що сьогодні робить Китай у світі, глобалізуючи свій вплив, як держави, було реалізовано і в тому, що торкається й проведення Олімпіади і Паралімпіади. Вони досягли надзвичайно високих стандартів.

В XIII Паралімпійських іграх брали участь понад 4 тисяч спортсменів із 147 країн світу.

Якщо говорити про результати, то із 147 країн тільки 69 країн здобули паралімпійські нагороди. Результат України, безумовно, був сенсацією. Але практично з перших днів Паралімпіади всі зрозуміли, що Україна буде мати високий загальнокомандний результат.

Ознакою Паралімпіади-2008 був колосальний вал рекордів. Надзвичайні, просто надзвичайні результати показували спортсмени-паралімпійці з усіх країн світу. Тільки українські спортсмени встановили 22 світових паралімпійських рекорди. Вперше в історії українського паралімпійського спорту п’ять спортсменів-інвалідів подолали рубіж майстра спорту України серед здорових спортсменів у плаванні. Такого за минулі роки ще не було. Це Максим Веракса, який завоював перше місце, Олексій Федина – чемпіон Паралімпійський ігор, Сергій Кліпер, який завоював друге місце на Паралімпійських іграх, Данило Чуфаров – друге місце і Андрій Калина, спортсмен без руки, який проплив вище стандарту майстра спорту і став паралімпійським чемпіоном.

Якщо казати про призерів Національної паралімпійської команди України, я хотів би назвати ще одну цифру. Ви пам’ятаєте, що у нас було 126 спортсменів – по одній спортсменці у нас була проблема, пов’язана з допінгом. Із 125 спортсменів, що брали участь, 52 спортсмени – призери Паралімпійських ігор. Я звертаю увагу, що олімпійський принцип – «головне участь, а не перемога» - сьогодні не сприймається Національною паралімпійською збірною. Ми їдемо туди за державні кошти, щоб показати той результат, який гідний української держави. І 52 спортсмени це показали.

Після Афін в Національну паралімпійську команду України прийшли 58 нових спортсменів. Тобто ми маємо майже 50% оновленого складу. Це свідчить про те, що ми продовжуємо працювати, як інституція, разом з Національним комітетом спорту інвалідів України, Міністерством молоді і спорту ми робимо таким чином, щоб була системна робота, пов’язана із забезпеченням спортивних результатів, і ми шукаємо можливостей, щоб не зупинятись і працювати на динаміку розвитку видів спорту.

Cкажіть, будь ласка, а Ви опікуєтесь всіма інвалідами, чи тільки спотсменами? Читали статтю інваліда 1 групи про те, що треба не викидати гроші на витрати з поїздкою на паралімпіаду, а поліпшити життя всім інвалідам? Може тут є доля правди?

 

В.Сушкевич. Всі кошти, що пішли на Паралімпіаду, не викинуті, тому що вони дали змогу інвалідам досягти спортивних результатів. Давайте тоді не викидати гроші і на олімпійський спорт. І взагалі давайте не викидати гроші на спорт. Тому що тоді получається, що для здорових спорт може бути, а для інвалідів – це «викидання грошей». Безумовно, це не може бути так. Це питання доступності фізичної культури і спорту для інвалідів.
Я порадив би Вам усвідомити, що спорт – це величезний напрямок людської діяльності і досягнення людської цивілізації. До речі, паралімпійський спорт – найвище досягнення людської цивілізації.
Напрямок діяльності системи Інваспорт і Національного комітету спорту інвалідів України має на меті реабілітацію інвалідів засобами фізичної культури і спорту. Сьогодні те, що ви бачите на вершині паралімпійського олімпу на національному і світовому рівні – це верхній зріз того, що є внизу. Щорічно у дитячих спартакіадах «Повір у себе» бере участь понад 30 тисяч діток-інвалідів. В кожній області існує дитячо-юнацька спортивна школа для діток-інвалідів. В кожній області проводяться спартакіади для дітей-інвалідів. Сьогодні діє система таборів реабілітації інвалідів засобами фізичної культури і спорту.
Якщо взяти Національний центр паралімпійської і дефлімпійської підготовки та реабілітації інвалідів, що знаходиться в Євпаторії, то 60-70% роботи Центру – це неспортивна робота. Тому що спортсменів менше, ніж інвалідів взагалі. Тому більша частина роботи центру орієнтована на реабілітацію інвалідів засобами фізичної культури і спорту. Щороку через Центр проходять 2,5-4 тисяч інвалідів-неспортсменів.

 

Есть ли у вас спонсор? Где находите финансирование для занятий спортом и поездок на соревнования? 

 

В.Сушкевич. На сегодняшний день есть бюджетное финансирование со стороны государства, Национального комитета спорта инвалидов Украины, Украинского центра Инваспорт по различным статьям расхода.

Вершиной айсберга, который есть сегодня в спорте инвалидов Украины, есть около 400-500 спортсменов-инвалидов, которые находятся в штатной команде, которые получают каждый месяц заработную плату по факту того, что они имеют результат европейский и мировой. Т.е. они уже имеют уровень высоких достижений в мире и в Европе. Эти люди, вместе с тренерами, обеспечиваются со стороны государственной системы в той степени, в которой это предусмотрено нормативными актами Украины.

И то, что обеспечивают региональные бюджеты. В каждой области есть областной центр Инваспорт, через который финансируются многие вещи, связанные с подготовкой наших спортсменов. Плюс – спортивные клубы, где находятся наши спортсмены, где их понимают и поддерживают. Я знаю спортсменов-инвалидов, которые ежедневно, еженедельно преодолевают десятки километров, чтобы приехать на тренировку в бассейн. Спортивная инфраструктура в областях – предмет нашей работы. Мы ищем возможности в существующих условиях обеспечить подготовку наших паралимпийцев. Большую часть подготовки мы осуществляем в Национальном паралимпийском центре в Евпатории.

Если говорить о негосударственной поддержке, то у нас есть ряд спонсоров, которые, как никогда, поддержали нас. Генеральный спонсор – Ассоциация предпринимателей игрового бизнеса, которая обеспечила нам львиную долю внебюджетных спонсорских отчислений. Мое абсолютное убеждение в том, что игровой бизнес в том варианте, в котором он есть в цивилизованных странах, обязан быть социально значимым. В этом смысле эта Ассоциация работает именно так.

Я не могу не сказать о банке «Родовід», о компании «Релком», о провайдере «Воля-кабель», о компании Life:), которая обеспечивала в период паралимпийской подготовки во время Паралимпиады мобильную связь. Это те компании, которые внебюджетно поддерживали наш паралимпийский спорт.

Но, безусловно, государство обеспечивает абсолютно большую часть наших расходов по финансированию физической культуры и спорта инвалидов. В этом смысле есть позитивная динамика и рост финансовой поддержки со стороны государственных институций.

 

Алексей, почему вы увлеклись именно плаванием? Какие ще виды спорта вам нравятся?

  

О.Федина: Я увлекся плаванием, потому что мой дедушка привил мне любовь к этому. Кроме того, первые соревнования, в которых я участвовал, я выиграл.

Я любил спорт с детства. Мои родители – мастера спорта по легкой атлетике, они также достигли высоких результатов, и они до конца надеялись, что я все-таки завяжу с плаванием и перейду в манеж заниматься легкой атлетикой. Но я был непоколебим. Мне просто нравилась вода, эта стихия.

Я думаю, что в легкой атлетике я бы тоже достиг больших результатов, но я ни на секунду не пожалел, что я занимаюсь плаванием.

 

Мы видели Олимпийские игры, но не видели Паралимпиаду... Организация соревнований вам понравилась? Все ли было на уровне?

 

В.Сушкевич: Те, що Китай зробив з точки зору організації, унікально порівняно з іншими країнами світу. Кожна країна намагається зробити максимальним те, що торкається олімпійських і паралімпійських ігор. Але Китай до цього підійшов дуже амбітно, дуже уважно і системно. Було продумано практично все. По периметру паралімпійського селища цілодобово стояли на витяжку військові між двома заборами із колючими дротами. Інше питання – інфраструктура дуже продумана. Ти виходиш із селища і бачиш головні спортивні споруди. Все дуже близько. Інколи, щоб не викликати автобус чи машину, можна було просто дійти до спортивної споруди пішки, навпростець. І організація була на дуже високому рівні.

Порівняно з іншими паралімпіадами, це була найкраща паралімпіада за весь період існування світового паралімпійського руху.

 

Алексей, кто ваш тренер? Где и в каких условия вы тренируетесь? Кто вам помогает финансово?

    

О.Федина: Мой тренер – Иван Петрович Проскура. Я проработал с ним непосредственно до Паралимпийских игр. Последние сборы я провел в Евпатории в нашем паралимпийском центре, а перед этим я тренировался в Запорожье в своем спортивном клубе, где мне создали близкие к идеальным условия для тренировок. Огромное спасибо руководству – Сычеву Виктору Владимировичу, Богуслаеву Вячеславу Александровичу - за то, что они поверили в меня, за то, что ни помогали мне.

С тренером мы полностью понимаем друг друга, и я думаю, что мы будем с ним и дальше работать и добьемся высоких результатов и больших успехов в спорте.

Последний год я состою в штате Сборной паралимпийской команды – я получаю деньги, и за счет этого я живу. Плюс мне помогает мой спортивный клуб, который обеспечивал мне бесплатное проживание и давал деньги на питание.

Уважаемый Валерий Михайлович, разрешите Вас и в Вашем лице поздравить всех спортсменов с замечательным успехом пожелать Вам здоровъя успехов и еще больших побед хотелось бы задать такой вопрос: Какая главная составляющая такого результататы и что необходимо еще приложить со стороны государства чтобы этот успех закрепить. Будьте здоровы и крепки

 

 

В.Сушкевич: Это очень типичный вопрос – его задавало большинство специалистов из разных стран, которые нам просто не давали проходу. Более того, высокие особы из разных стран просили нас о специальной встрече, чтобы мы могли дать основы успехов.

Мое убеждение состоит в том, что сегодня, если по любому направлению деятельности государства и общества работать системно и систематически, без политических доминант, которые иногда у нас возникают, мы получим тот результат, который у нас сегодня есть. Я считаю, что на сегодняшний день сообщество инвалидов в этой области смогло в максимальной мере повлиять на формирование и реализацию государственной политики в отношении инвалидов. Я имею в виду общественные институции и организации, которые объединил Национальный комитет спорта инвалидов Украины. И то, что нам удалось договориться с государством, что государственная система физической культуры и спорта инвалидов в Украине была создана. На сегодняшний день она – единственная в мире – Инваспорт. Это одна из главных составляющих, которая дала нам возможность реализовать государственную политику системно и систематически.

Второй момент, который сыграл колоссальную роль, - на постсоветском пространстве все-таки остается вариант высокой степени социальной изоляции людей с инвалидностью. В тех направлениях, где мы открыли дверь инвалиду в мир здоровых людей, в мир реализации своих возможностей в обществе – там этот человек показывает уникальные результаты.

Представьте человека, который долгие годы был не просто социально изолирован – он был социально унижен, он был дискриминирован в возможностях. И когда этот человек вместе с нашей командой включается в систему общественных взаимоотношений, получает доступ к реализации в обществе, происходит всплеск компенсаторных возможностей человека, и он понимает, что сейчас ему дана возможность себя реализовать. За счет высвобождения человека от дискриминации и социальной изоляции происходит такой социальный эффект у тех людей, который действительно талантливы.

Подобный эффект реализации человеческих возможностей наблюдается в меньшей степени и в других странах, но Украина, как постсоветское государство, получило такую возможность. Украина сегодня все-таки стоит впереди в успехах и социальной политики, и спорта по отношению к другим постсоветским странам. Хотя сказать о том, что сегодня Украина находится на высоком уровне обеспечения прав и возможностей защиты инвалидов, было бы неправдой. Продолжается дискриминация, продолжается недоступность общества для инвалидов, есть невыполнение законов Украины по отношению к инвалидам.

Национальная паралимпийская сборная создала колоссальную мотивацию для общества и власти для того, чтобы увидеть и осознать возможности инвалидов и пойти навстречу в реализации государственной политики по отношению к ним.

 

Прокомментируйте финальную встречу наших футболистов с россиянами.

  

 

В.Сушкевич: Поряд з тим, що реально сьогодні паралімпійський спорт своїми результатами, динамікою росту, всіма ознаками спорту вищих досягнень практично зрівнявся з олімпійським спортом, я повинен сказати, що, на жаль, вади, проблеми олімпійського спорту інтенсивно увійшли в систему паралімпійського спорту. Це допінг, нечесна гра, нечесне суддівство, корупція. На жаль, всі ці негативні моменти були представлені і на цій паралімпіаді.

Наш паралімпійський футбол – перший у світі. Ми маємо всі титули – олімпійських чемпіонів, чемпіонів світу, Європи. За чотири місяці до Паралімпіади відбувся Чемпіонат світу в Бразилії, де наша команда втратила титул чемпіонів світу – вони програли команді Росії. Але перед Чемпіонатом світу міжнародні класифікатори «почистили» нашу команду – зробили зовсім несправедливу класифікацію – і допустили двох абсолютно незнайомих гравців російської команди. Це було дивно. І коли ми проаналізували цих гравців, вже на самій паралімпіаді ми отримали матеріали про те, що це здорові люди, без ознак інвалідності. Про це ми сповістили керівництво Міжнародної федерації, інституції, які займаються класифікацією, але нам заявили, що це потребує протокольного розгляду. Займались цим, наскільки дозволяв регламент. Вони займались так, щоб ми вийшли на фінал з Росією.

Росія вийшла на гру з нами, маючи у складі двох здорових гравців – воротаря і напівзахисника. Безумовно, обурення було величезне. Я пропонував провести величезну і бурхливу прес-конференцію з приводу того, що у нас, принаймні, по одному гравцю були повні матеріали, що порушений регламент, порушена паралімпійська класифікація, порушені усі принципи і є ознаки корупції. Але коли ми порадились з тренерами, вони сказали, що це може мати негативний вплив на саму команду. Команда була налаштована на те, щоб дати потужний бій у фіналі нашого турніру. І ми вирішили не проводити цю прес-конференцію, хоча матеріали по цьому гравцю ми передали іншим командам. Команди Бразилії, Ірландії, Голландії і України написали спільного листа-звернення до президента Міжнародної федерації паралімпійського футболу з приводу ситуації стосовно російської команди.

Цей лист не мав відповідної реакції, і ми вийшли на фінал з командою Росії. Цей матч був просто страшний для нас, це було надзвичайне напруження. Як показала гра, фізично наша команда була підготовлена краще. Росіяни не витримали в цій ситуації і в другому таймі вивели на поле третього здорового гравця. Це було прикро і соромно.

Переможний матч закінчився, в кінці гри виникла бійка саме на ґрунті несправедливості.

Це унікальна перемога нашої паралімпійської збірної. Якби не була завойована 24-та медаль, Україна зайняла б п’яте місце у світі. Тобто саме футболісти останньою золотою медаллю витягли нашу країну на четверте місце.

 

Как государство отблагодарило паралимпийских чемпионов?

  

О.Федина: Государство обещает сделать премиальные выплаты за призовые места на Паралимпиаде. Пока что я их еще не получил, но я думаю, что они сдержат свое обещания – я слышал, что все идет хорошо.

 

В.Сушкевич: Вчера Президент подписал закон, принятый Верховной Радой, который позволит в полном объеме выплатить премиальные для наших паралимпийцев. Идет интенсивная работа, чтобы сократить сроки по выплате премиальных, этим лично занимается премьер-министр Украины. Она сказала, что все будет выплачено в срок и в полном объеме. Премьер инициировала одинаковые премиальные награды для олимпийцев и паралимпийцев.

 

Медали наших паралимпийцев – это благодаря чему-то или кому-то – или все-таки вопреки?

 

В.Сушкевич: И благодаря, и вопреки.Сказать, что все было просто и во всем была помощь, нельзя. Безусловно, было преодолено много проблем, которые нуждались в решении. Я приведу такой пример. Мы разговаривали с пловцами – представьте себе: наше плавание заняло третье место в мире. В стране, где 4-5 более-менее нормальных бассейнов. Все остальные я считаю ямами с водой.

Давайте посмотрим, в каком состоянии у нас бассейны и реально осознаем, что плавание у нас сегодня – и олимпийское, и паралимпийское – это достижение людей и команд, которые реально работали на грани возможного, чтобы достичь такого результата.

Безусловно, сегодня государство очень много сделало и в большинстве направлений не было проблем с финансированием. И бывший, и нынешний министр спорта внесли свой вклад в то, чтобы мы сделали тот спортивный результат, который есть сегодня.

Пользуясь случаем, я хотел бы поблагодарить Министерство молодежи и спорта, которое, действительно, сделало очень много. Когда мы решали вопрос о финансировании из Бюджета в Верховной Раде, мы смогли найти понимание. В Секретариате Президента было много людей, которые решали эти вопросы. Необходимо вспомнить и указы Президента относительно паралимпийского спорта, которые обеспечили возможности нашего развития.

Баланс «благодаря» и «вопреки» есть, и, по-моему, он в варианте позитива. Если брать динамику понимания и поддержки, которая была когда-то, и сегодняшнюю, есть огромная разница.

 

О.Федина: Я ощутил сам, на своей шкуре, что такое отношение властей, что такое отношение чиновников к спортсменам. Хочу сказать, что оно улучшается из года в год. База, которая у нас есть в Евпатории, была, пусть с большим трудом, но построена. Без нее нам было бы тяжело достичь таких результатов. Точно так же, как и Валерий Михайлович, я хочу поблагодарить всех чиновников, всех тех, кто был причастен к этому. Я надеюсь, что эта поддержка будет продолжаться. Но Валерий Михайлович не вспомнил еще одного уникального человека, который внес наибольший вклад – это он сам. Это лидер не только для меня, но и для всей нашей паралимпийской сборной. Он настоящий герой Украины.

 

Алексей, почему вы решили заниматься спортом? Кто вдохновил вас на это? Кому вы можете быть благодарны за свои победы?

 

О.Федина: Это заслуга моего дедушки. Конечно же, родители тоже сыграли немаловажную роль, но хочу сказать спасибо ему, потому что он научил меня плавать, он настоял на том, чтобы я пошел в бассейн. С этого и началась моя спортивная карьера.

Михалев

 

Вопрос Валерию Сушкевичу. Скажите, украинские законы помогают спортсменам-инвалидам или есть много ограничений? какие законы еще нужно принять?

 

В.Сушкевич: Я і сам законодавець. Безумовно, ми всі радіємо від того, що відразу після Паралімпійських ігор парламент прийняв в першому читанні нову редакцію Закону про фізичну культуру і спорт. Це новий законопроект, який дає нові основи державної політики по відношенню до спорту.

На мою думку, законодавча база на сьогодні все-таки недосконала. Вона не забезпечує багато з тих питань, які дали б пріоритети, пов’язані з фізичною культурою і спортом в Україні, як напрямку здоров’я нації.

Я дуже багато часу провів у системі охорони здоров’я і знаю, наскільки це потрібно людям. Але якби таку динаміку зростання бюджетних витрат забезпечити по галузі фізичної культури і спорту, то я переконаний, що на сьогоднішній день ми мали б дійсно оптимізацію витрат на Міністерство охорони здоров’я.

Профілактика інвалідності і мінімізація темпів інвалідності в країні – це те, що ми б сьогодні хотіли бачити, знаючи, що таке інвалідність для будь-якої людини, яка попала в цю біду. Хотілося б від наших державних інституцій більшого розуміння значимості фізичної культури і спорту для нашої країни.

 

Алексей, спасибо Вам за победы! Мы за Вас болели и очень радовались Вашим успехам! Скажите, пожалуйста, какие у Вас дальнейшие планы?

  

О.Федина: Спасибо за теплые слова, за поддержку. Дальнейшие планы – я не собираюсь завязывать со спортом – это естественно. У меня все только начинается. Я буду работать и уверен, что уровень моего мастерства будет повышаться. Мы с моим тренером составим план тренировок. Впереди – Лондон, будем готовиться к нему. Результаты растут, поэтому нужно всегда быть на шаг впереди. Я буду тренироваться, и вы увидите мои победы.

 

В.Сушкевич: До речі, я хочу сказати, що всім нашим зіркам ще під час наших зборів у Пекіні я побажав витримати випробування славою, яка є в кожного чемпіона. Як олімпійці, так і паралімпійці часто не можуть витримати того пресу слави, «мідних труб», які виникають після перемог. Якщо взяти статистику наших спортсменів, на жаль, після перемог є серйозний і великий спад. Дуже не багатьом спортсменам вдається витримати і йти і здобувати високі результати.

 

Дивіться інформацію також на: http://sport.oboz.ua/conf/fedina.htm 

 
< Попередня   Наступна >