ссылка на стр. Паралімпійський рух в Україні   ссылка на стр. Дефлимпийский спорт
Головне меню
Головна
Паралімпіада2018
Новини
Відеоновини
Події
Статті
Пошук
Посилання
Контакти
Відеогалерея
Фотогалерея
Спорт інвалідів України
Паралімпійський
Дефлімпійський
Факти з історії спорту
Наші спортивні об'єкти
Національний центр
Західний центр
Тендери
Законодавство
Законодавчі акти
Пошук
Календар новин
Жовтень ( 2018 ) :
ПнВтСрЧтПтСбВс
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
<< Поперед. Наступ.>>
До нас завітали

free counters

Live Traffic Feed
РЯТУЙМО РАЗОМ!
Благодійний проект
Календар спортподій
. $database-
Спортивні рекорди

 

Спонсори
 

    


  

  

    

  

  

  

Медiа-партнери

ІНТЕРНЕТ-ВИДАННЯ ОБОЗРЕВАТЕЛЬ


bigmir.net


isport


convergo


Луверс


Партнери

lifecell

В.Сушкевич: Для мене проблема інвалідності – корпоративна проблема Надіслати електронною поштою
Написав Прес-служба НКСІУ   
30.11.2010

12_320x200.jpg3 грудня увесь світ відзначатиме Міжнародний день інвалідів, звертаючи посилену увагу на вирішення проблем інвалідів, їх правової захищеності, питань доступу до усіх, без виключення сфер життя, та інтеграції людей з інвалідністю у суспільство. Саме напередодні цього дня ми взяли інтерв’ю у основного правозахисника людей з інвалідністю, голови Комітету Верховної Ради України, голови Національної Асамблеї інвалідів України, президента Національного комітету спорту інвалідів України, Героя України Валерія Михайловича Сушкевича.

- Валерій Михайлович, щороку 3 грудня все цивілізоване суспільство відзначає День людей з інвалідністю. Із чим цей день пов'язаний для Вас?

 

Для мене цей день суттєвий та особливий – адже вже понад 30 років щодня, щогодини я займаюсь вирішенням проблем людей з інвалідністю і забезпеченням їх прав. І для мене проблема інвалідності – корпоративна проблема, оскільки я також маю інвалідність та пересуваюсь в інвалідному візку.

 

У цей особливий для усіх людей з інвалідністю день і наступну декаду ми робимо особливий акцент на мотивації української влади щодо цієї категорії українських громадян, які чи не найбільш обділені не тільки самою долею, але й, на жаль, і нашим суспільством. В Україні за офіційною статистикою понад 2,6 млн. людей з інвалідністю, котрі прагнуть поряд з усіма іншими громадянами нашої вітчизни мати рівні права, головне із яких – право на ЖИТТЯ. Тому саме 3 грудня ми нагадуємо усім нашим співгромадянам, що варто замислитись над тим, як зробити наше суспільство недискримінаційним по відношенню до цих сильних духом людей, забезпечивши їм такі важливі права і свободи.

 

Для мене цей день особливий ще й тим, що ми повинні вмотивувати і інколи навіть заставити українську владу звернути увагу на людей з інвалідністю як на людей з рівними правами і можливостями, людей, які беруть повноправну участь у розбудові українського суспільства. І моє завдання, щоб це звернення було значиме й відбулось з боку керівництва нашої держави і усього українського суспільства.

 

Цьогоріч для мене цей день неоднозначний, адже він проходить в непростих умовах кризових явищ. І вперше саме цього року бюджетний процес буде проходити у дні, коли увесь світ робитиме акцент на вирішенні проблем людей з інвалідністю. Особливість цього моменту подвійна: з одного боку це дуже погано, що Україна ще не сформувала бюджету на наступний рік. З іншого боку, ми маємо велике сподівання, що саме у ці дні соціальні гарантії, передбачені для людей з інвалідністю, будуть мати належне вираження у Бюджеті України-2011. Сподіваємось, що незважаючи на фінансово-економічні негаразди, піднімаючи у ці дні перо і підписуючи такий важливий для всієї нашої держави фінансовий документ, чільники України – Президент, уряд все ж проявлять акт державної відповідальності і підтримають людей, що найбільше потребують цієї допомоги саме у ці дні. У дні, коли вся світова спільнота відзначає рівень своєї відповідальності перед людьми з обмеженими фізичними можливостями.

 

Певний, криза не повинна позначитись на людях з інвалідністю. Подивіться як сьогодні під час кризи реактивно та навіть екстремально реагують підприємці! На жаль, так реагувати на неувагу держави, на зменшення соціальних видатків люди, які обмежені в своїх фізичних можливостях, не зможуть…Тому я сподіваюсь на гуманізм та почуття відповідальності уряду, керівництва держави, усіх високопосадовців по відношенню до людей з інвалідністю. Сподіваючись на це, я мобілізую усіх тих, хто пліч-о-пліч працює зі мною в моїй команді: в комітеті Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, в громадських організаціях, які я очолюю - Національній Асамблеї інвалідів України, Національному комітеті спорту інвалідів України, всіх тих, хто сьогодні працює на вирішення проблем людей з інвалідністю, з метою потужного впливу на українську владу. Мобілізую усіх в уряді, у владі, хто завжди готовий підставити дружнє плече і в скрутну, і в добру годину для забезпечення рівних прав і можливостей для людей з інвалідністю..

 

Хочеться, щоб цей день сьогодні відчули всі, навіть хто не має проблем з інвалідністю. Тут я завжди згадую про метафоричний «хемінгуеєвський» дзвін, який може продзвонити по кожному із нас… Ми маємо бути свідомі, що якщо, на щастя, доля нас уберегла від цієї проблеми, у цей день подумати про людей з інвалідністю, усвідомити, у якій непростій ситуації знаходяться ці люди, котрі живуть поряд, та докласти зусиль аби суттєво покращити їхнє життя.

 

 

-         Чим цей рік особливий з точки зору вирішення проблем людей з інвалідністю?

 

Цей рік – дуже особливий. Це перший рік життя нашої держави, коли Україна живе у контексті світової визначеності щодо вирішення проблем інвалідів. Ми живемо у рік, коли наша держава визнала філософію підходів цивілізованого суспільства до такого явища як інвалідність. Саме 3 грудня цього року ми вперше відзначаємо цей день серед інших країн світу, підпорядковуючись цінностям Організації Об’єднаних Націй, адже Україна минулого року підписала та ратифікувала Конвенцію ООН про права інвалідів. До речі, існує цілий перелік нормативно-правових актів, які потребують вирішення нашою державою у контексті реалізації Конвенції ООН про права інвалідів.. Найсуттєвішим із них є питання, як наша держава виконує те, що вона прийняла стосовно дотримання прав інвалідів після підписання та ратифікації Конвенції?! Не хотілось би робити сухий перелік нормативно-правових актів, що були прийняті 3 грудня минулого року та говорити про їх виконання. Хочеться відчути в житті реальне наповнення й реалізацію цих нормативно-правових актів, які виходять із положень Конвенції…

 

Так цьогоріч склалось, що весь рік знаменувався надзвичайно напруженою політичною боротьбою. Чомусь у суспільстві над економічною та соціальною складовими панувала політична домінанта. Водночас, на жаль, Україна за цей рік не змогла побороти фінансово-економічну кризу, що не могло не вплинути на виконання міжнародних правових документів, яким є Конвенція про права інвалідів. Віриться, що не зважаючи на вплив фінансово-економічної кризи та превалюючої політичної складової, в нашій державі соціальна складова набуде більш вагомого значення. І ті міжнародні норми, які взяла на себе Україна, нарешті почнуть виконуватись.

 

Цей рік не виконав усіх моїх сподівань. Дуже надіявся, що Конвенція більше вмотивує українську владу на виконання її норм та існуючого українського законодавства по відношенню до людей з інвалідністю, та цього не трапилось в тому обсязі, на який я сподівався. Не влаштовує мене державний бюджет, що є проблемним, сумно мені у зв’язку з секвестром державного бюджету, що торкався соціальних положень, а також і в цілому проблем інвалідів, а особливо того, що стосувалось інвалідів війни, адже цей рік був ювілейним роком Великої Перемоги…. Хотілось, щоб інваліди війни, яким ми повинні бути вдячні за те, що живемо в мирі, за те, що ці люди пролили за нашу Батьківщину кров, і завдяки їм українська держава існує на світовій мапі в теперішніх означених кордонах, отримали належну підтримку та розуміння…

 

Але є здобутки й зрушення, але поки-що не досягнення. На жаль, всі політичні баталії, що відбувались цього року, спрацювали проти усіх досягнень. Існує ще чимало питань, які потрібно вирішувати...

 

Звичайно, не можна сказати, що нічого не робиться в Україні стосовно реалізації прийнятих документів щодо покращення життя людей з інвалідністю. Є багато позитивів і на державному рівні, і на місцях. Приємним є те, що саме суб’єкти комерційної та підприємницької діяльності почали звертати свою увагу на людей, котрі мають інвалідність. Є багато зрушень у реалізації державної політики, що свідчать про певний рівень розуміння та вирішення проблем інвалідів, забезпечення їхніх прав. Існує багато державних і недержавних інституцій, які працюють на вирішення проблем людей з інвалідністю.

 

Одним із яскравих досягнень стало світове визнання чи не найбільшої недержавної інституції - громадської організації, яку я очолюю – Національної Асамблеї інвалідів України, що досягла високих результатів у реальному відстоюванні прав інвалідів, впливі на українську владу, співпраці з владою, Парламентом та Президентом України, а також добилась підписання та ратифікації Україною Конвенції ООН про права інвалідів. Так, цього року Національна Асамблея інвалідів України отримала спеціальний консультативний статус в Комітеті ООН з економічних та соціальних питань. Це унікальна та безпрецедентна подія. Це унікальна оцінка нашої діяльності на всьому пострадянському просторі і свідчення високого визнання нашої роботи.

 

Також цього року, у 15-річний ювілей перебування України в Раді Європи, мене продовжують залучати до вирішення проблем інвалідів в спеціальному Комітеті експертів при Раді Європи з питань доступу людей з інвалідністю до соціального та політичного життя, де я працюю над розробкою офіційних європейських документів щодо захисту прав інвалідів та їх інтеграції в суспільне та політичне життя. Я радий, що можу висловлювати думки і бачення українських громадян з інвалідністю в цьому комітеті.

 

Цікаво, що саме цього року Рада Європи прийняла рішення про головування України в Раді Європи наступного 2011 року. Відповідаючи на мій запит, Рада Європи проведе спеціальний захід в Україні: планується, що впродовж цього року відбудеться конференція з питань реалізації Конвенції по правам інвалідів в нашій державі, яка зробить серйозні стимули для формування державної політики по відношенню до людей з інвалідністю та ліквідації усіх рівнів дискримінації інвалідів.

 

-         Нещодавно Ви як член Комітету експертів Ради Європи брали участь у черговому засіданні комітету. Як саме у цьому Комітеті ставляться до Вашої діяльності?

Знаєте, впродовж цього року мені вже двічі пропонували очолити цей Комітет, що для мене, звичайно, досить приємно. Хоча й мені надзвичайно цікава така пропозиція, я змушений був відмовитись від неї, оскільки найбільш важливим завданням для мене є забезпечення прав українських громадян з інвалідністю. Очолюючи комітет Ради Європи, я не зміг би приділити вирішенню свого основного завдання належної уваги.

 

До речі, Рада Європи запропонувала мені цікаве й унікальне завдання – надати інформацію про свій досвід депутата Парламенту у візку – починаючи із специфіки пересування та закінчуючи роботою в Парламенті. Я погодився і виклав чимало фактів, включаючи інформацію, наскільки реалізується доступність до виборів та участь у громадському житті для людини з інвалідністю.

Також у цьому Комітеті ми опрацювали документ, який вийде вкінці літа наступного року як спеціальні рекомендації щодо виборчих прав людей з інвалідністю. Для мене суттєво, щоб ці рекомендації виконувались Україною та їх виконання могло впливати на реалізацію виборчих прав інвалідів. А Україна як член Ради Європи повинна виконувати ці рекомендації. Сподіваюсь, що проект цього документу буде озвучений на конференції, про яку я згадував.

 

 

        І наостанок. Ваші побажання усім тим, хто має інвалідність.

Завжди бажаю здоров’я, а особливо, щоб втрати здоров’я були не основним варіантом сприйняття життя. Сконцентруйтесь на своїх, без перебільшення, безмежних можливостях, спробуйте знайти себе, не формуйте свідомості, пов’язаної з інвалідністю. Я сам пройшов цей шлях, і знаю як це важливо… Шукайте можливості реалізації себе як особистості.

Також бажаю, щоб Вас розуміли люди, які знаходяться поряд з вами, бажаю розуміння державних і недержавних інституцій, бажаю, щоб Вас поважала та підтримувала українська держава.

А лідерам громадського руху інвалідів бажаю консолідованості і реалізації своїх можливостей у сфері захисту прав інвалідів та їх інтеграції у суспільне життя. Щасти Вам!

 

Бесіду вела Наталія Гарач

 

 
< Попередня   Наступна >