Рекорди, котрі встановила Україна на ІХ зимових Паралімпійських іграх – не закінчуються навіть тоді, коли останній спортсмен пересікає фінішну стрічку останнього старту. Так, на церемонії закриття Білої Паралімпіади, Оленці Юрковській, самій "золотій дівчинці" збірної України, представниці Київщини, вперше в історії нашої команди буде вручена сама справжня золота паралімпійська медаль.

Справедливість восторжествувала. Юрій Костюк – чемпіон Паралімпійських ігор-2006. Якщо в першому старті він був четвертим, а в другому – від золотої медалі його відділяли якість там 0,6 секунд, то сьогодні все стало на свої місця саме так, як воно і повинно було бути.

Сьогодні увечері, після успішного дня змагань спонсор національної збірної команди України італійська компанія "Еутелія"  та дружня їй компанія "Ракка імпіанті С.р.л" - організували приємний та теплий музичний вечір для наших спортсменів.

Дві естафети, які провели в Праджелато 17 березня українські спортсмени, викликають почуття захоплення і поваги у тих, хто хоч трішечки розбирається в паралімпійському спорті. 

Такого драматизму боротьби, що трапилась в чоловічій естафеті, лижні траси Праджелато ще не бачили... Це було дійство для людей з міцними нервами та істинних гурманів лижних гонок.

Свята, які влаштовує Валерій Михайлович Сушкевич і Ко, продовжують дивувати і радувати. Ще не встиг забутись аромат домашнього борщу, а тут новий сюрприз – зустріч з іменитим українським футболістом Андрієм Шевченком.

Вівторок, 14 березня 2006 року... Третій день змагань для української збірної... Два попередні дні принесли нашій збірній команді 10 медалей (3 золота, 4 срібла та 3 бронзові нагороди). Усі вболівальники та журналістська братія з самого початку змагань зустрічають нас веселими вигуками: "Україна! Неймовірно! Так тримати!"

Коли Ви думаєте, що зараз йтиметься про міцні напої,  Ви помиляєтесь. Йтиметься про Юру Костюка…

Сьогодні ми з великим задоволенням аплодуємо Сергію Хижняку. Молодець! Сказав-зробив. Можна зрозуміти людину, якій Президент країни Віктор Ющенко вручив прапор України, аби паралімпійська збірна з честю пронесла його через весь тернистий шлях боротьби, а сам прапороносець ще не виборов почесної медалі... І ось тепер він усміхається. Є бронза!